ГРОМАДА — ВЕЛИКИЙ ЧОЛОВІК

Селяни відмовили власникові в будівництві свинокомплексу

19 вересня 2009 року мешканці села Грузького Макарівського району, що на Київщині, всім селом зібралися в Будинку культури на небачену досі подію — громадські слухання.

Євген БУКЕТЗгідно зі статтею 13 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, територіальна громада має право не рідше разу на рік проводити громадські слухання — зустрічатися з депутатами відповідної ради й посадовими особами місцевого самоврядування. Пропозиції, які вносять за результатами слухань, підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування. Проте зазвичай слухання в селі проводять дуже рідко. У Грузькому за моєї пам’яті така подія відбулася вперше.Змусила гружчанців покинути всі справи і прийти на зібрання непересічна подія, про яку ініціативна група місцевих мешканців, створена на початку року, неодноразово інформувала громадськість через районну газету “Макарівські вісті”, інформаційні повідомлення, розклеєні в людних місцях, сходки селян. У Грузькому почали будівництво великої свиноферми, де планують утримувати десятки тисяч голів свиней, різницю та цехи переробки.Трохи передісторії. 1974 року в Грузькому місцевий колгосп “Прапор комунізму” почав будівництво комплексу з відгодівлі нетелів на 10 тисяч голів. У перші роки після здачі в експлуатацію об’єкт був основним місцем заробітків більшості колгоспників, вивів господарство на перші місця в соцзмаганні й допоміг йому заробити перший мільйон. Проте вже дуже скоро почали з’являтися негативні наслідки функціонування комплексу, а саме: було знищено асфальтове покриття на центральній вулиці села — єдиний шлях до ферми (2005 року з державного бюджету було виділено 100 тисяч гривень на ремонт цієї дороги, проте кошти досі “висять у повітрі”); усі шість ставків, розташованих на території села, забруднені стічними відходами, раніше в ставках прали й купалися, згодом почала гинути риба (екосистема річки Сиївки, що протікає через Грузьке, почала повільно відновлюватися лише на початку ХХІ століття); скотомогильник, забруднення криниць, постійний сморід — це лише деякі наслідки останніх років колгоспного життя, які гружчанці, мов страшний сон, намагалися забути після закриття комплексу в середині 1990-х.

Радянська влада ніколи особливо не переймалася екологічними проблемами. Головним було забезпечити країну продовольством, виконати й перевиконати виробничі плани. Україну недарма називали “всесоюзною житницею” — наше село давало левову частку сільськогосподарської продукції. Тваринницький комплекс посідав у колгоспному житті чільне місце. У результаті було забруднено сотні малих річок, багато з них просто перестали існувати. Така проблема для України, на жаль, непоодинока.Пережиток радянської системи — реформований в агрофірму колгосп “Світанок” повільно відмирав майже півтора десятиліття. Поступово скорочували посівні площі, продавали техніку тощо. Зарплатня 20 гривень була нормою другої половини 90-х для пересічного колгоспника, в той час коли купували нові автомобілі керівники господарства, звання, квартири в Києві тощо. Не заглиблюватимуся в цю тему — такі історії, на жаль, теж були типовими для більшості українських сіл в останнє десятиліття ХХ століття.Крапка, а точніше, крапки було поставлено 2001 року, коли 50 членів реформованого вчергове господарства ТОВ “Світанок” поділили майнові паї. Відтоді сільгосппідприємство продовжує існувати “на папері”, займаючись перепродажем решток колись колективної власності.Ще 2007 року керівники ТОВ “Світанок” вирішили продати напівзруйновані будівлі комплексу з вирощування нетелів під будівництво свинокомплексу. Ще тоді було зібрано понад 70 % підписів жителів села проти такого будівництва. Процес призупинився, проте ненадовго. На початку цього року сільгосппідприємством, як стверджує ініціативна група гружчанців у відкритому листі, “знаючи, що жителі села проти, було проведено подвійний перепродаж майна ТОВ “Світанок” і саме під будівництво свинокомплексу”.Мешканці Грузького впевнені, що так керівники підприємства, яких у селі за минулі вчинки, м’яко кажучи, недолюблюють, вирішили просто помститися їм. Адже це не перший протест сільської громади проти свавільних рішень керівників агрофірми. Так, ще кілька років тому в усіх на устах була справа про незаконне включення до майнових паїв хат деяких колишніх колгоспників. Тільки 2006 року, коли на чергових виборах головою сільської ради обрали уродженця села Леоніда Карана, проблему з хатами розв’язали (хоч і не зовсім справедливо щодо людей, які в них живуть).Попередній голова села (не називатиму імені, як й імен керівників “Світанку”), заїжджа людина, понад 15 років перебував на посаді і, найімовірніше, був причетний до корупційних схем. Адже селом тоді фактично керував саме керівник сільськогосподарського підприємства. Його слово мало найбільшу вагу, рішення покірно виконували всі (мимоволі напрошується порівняння з колишнім паном-землевласником).Як на мене — знову типова картина.Чому мовчали люди? Очевидно: боялися. Адже в селі не знали тоді, що таке громадянське суспільство. 2002-го в Грузькому створено осередок “Молодої Просвіти”, яка стала першою громадською організацією в селі, на початку 2004-го — Грузецьке земляцтво імені Івана Бондаренка, що об’єднало мешканців і вихідців із села у боротьбі за свободу від стереотипів під час помаранчевої революції (саме завдяки земляцтву, яке очолює Василь Букет, у користуванні громади залишився ставок біля сільської лікарні). Згодом засновано інші осередки громадських рухів, люди почали активніше відстоювати свої права.У громадських слуханнях мешканців Грузького в обговоренні ситуації, яка склалася навколо будівництва, реконструкції та експлуатації тваринницького комплексу ВРХ на території Гружчанської сільської ради, взяли участь координатор представництва ВГО “Громадянська позиція” в Макарівському районі Олексій Коба, заступник координатора представництва “Громадянської позиції” в районі, депутат Макарівської районної ради Михайло Головченко, а також голова Гружчанської сільської ради Леонід Каран, яких запросила ініціативна група.На порядку денному громадських слухань, що стали результатом звернення ініціативної групи мешканців Грузького до народного депутата України, лідера ВГО “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка, було єдине питання: обговорення ситуації, яка склалася в Грузькому навколо будівництва, реконструкції й експлуатації тваринницького комплексу великої рогатої худоби під свинокомплекс, та негативних наслідків, які вони можуть спричинити й завдати шкоди здоров’ю мешканців, довкіллю та землям сільської ради.Спробуємо з’ясувати, яку приховану небезпеку несуть “сучасні технології”. На думку міжнародних експертів, відходи потужного виробництва свинини за європейськими технологіями небезпечні. Іноземці пророкують Україні екологічні проблеми. Вони натякають на те, що в нашій країні застосовують спосіб розведення свиней, який витіснили країни із суворим екологічним законодавством. Свині їдять багато, відповідно, відходів після них чимало. Виявляється, одне “рильце” виробляє п’ять-вісім кілограмів відходів на добу. Це приблизно дві-три тонни на рік. А якщо свинок — десятки тисяч?..Перш ніж вивозити свинячі екскременти на поля, їх потрібно відстояти. За цей час зникають шкідливі інгредієнти. Однак це стосується свиней, котрих вирощує в сільському хліві добрий господар. Якщо ж ідеться про відходи з великих свиноферм, то їх не радять використовувати як добрива. Надто вже багато там різної нечисті. Фахівці стверджують, що такий гній може містити навіть збудники свинячої чуми, сальмонели, афтозної лихоманки чи ящура. Нестерпний сморід від відстійників поширюється на десятки кілометрів, отже, це стає проблемою для цілого реґіону (в нашому випадку не лише Грузького, а й сусідніх сіл Веселої Слободи, Козичанки, Вільного, Юрівки, Соснівки, Бишева, Пашківки, Фасової, Мар’янівки, Ястребної, Ястребеньки, Старицького, Лазарівки).Ще одне питання: чим годуватимуть свиней? І чи не відбуватиметься цей процес за принципом “п’ятирічка за три роки”? За сприятливих умов упродовж півроку свиня набирає приблизно 120 кілограмів. Із допомогою різноманітних харчових добавок цей процес можна пришвидшити…Представники ініціативної групи проінформували громаду, що керівництвом ТОВ СП “Агрофірма “Світанок” за підтримки місцевої влади і всупереч волі жителів Грузького було розпайовано і продано залишки комплексу ВРХ новому власнику. Новий власник Давід Ерікян будівництво свинокомплексу веде без наявної й погодженої проектної документації, без дозволу на виконання робіт, без позитивного висновку державної екологічної експертизи. Так, не зважаючи на порушення санітарних норм, розпочав будівництво свинокомплексу на території Гружчанської сільської ради. Будівлі свинокомплексу, в яких новий власник планує вирощувати 10 тисяч свиней, розташовані на відстані від 50 до 150 метрів від житлової забудови Грузького, що суперечить вимогам ДБН 360-92 та Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів.Олена Дегтярева, уповноважена зборами жителів села, оприлюднила результати роботи ініціативної групи мешканців Грузького: “За цей час було підготовлено звернення жителів села Грузьке до уповноважених органів та посадових осіб щодо незаконного будівництва свинокомплексу і зібрано майже 400 підписів.Це звернення було направлено, зокрема, до Генеральної прокуратури України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища, прем’єр-міністрові, а також багатьом народним депутатам України.Найефективнішу допомогу жителям надав народний депутат України Анатолій Гриценко”.За результатами розгляду звернення А. Гриценко зробив запит до Генеральної прокуратури України та до Міністерства охорони здоров’я України, внаслідок чого перевірка, яку провела Генеральна прокуратура України, виявила незаконність будівництва свинокомплексу, а також внесла приписи до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області та Державної екологічної інспекції в Київській області з вимогою негайно вжити заходів для усунення виявлених порушень природоохоронного та містобудівного законодавства.Головний санітарний лікар Макарівського району в липні 2009 року виніс постанову про заборону проведення робіт з реконструкції приміщень ферми, про що також проінформував прокуратуру Макарівського району і Макарівську районну державну адміністрацію. У результаті будівництво зупинено, визнано незаконним.Сільський голова Леонід Каран повідомив, що 11.09.2009 р. на 24 позачерговій сесії Гружчанської сільської ради ухвалено рішення про відмову Д. Ерікяну в наданні дозволу на розробку проекту містобудівного обґрунтування щодо формування виробничої території тваринницького комплексу з виробництва м’яса, а також про відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою на земельну ділянку в селі Грузьке, на якій розташовано тваринницький комплекс. Хоча, йому передувало рішення про дозвіл на проведення реконструкції.Без слова не залишилися і представники нового власника й агрофірми “Світанок”, проте їхні “старання захиститися” не вплинули на резолюцію, яку ухвалили учасники громадських слухань згідно зі статтею 13 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, а саме:1. Будівництво, реконструкція й експлуатація свинокомплексу на місці тваринницького комплексу ВРХ на території Гружчанської сільської ради неминуче призведе до погіршення стану навколишнього природного середовища та погіршення здоров’я жителів села Грузьке, завдасть шкоди довкіллю та землям.2. Відмовити в наданні згоди щодо будівництва, реконструкції й експлуатації свинокомплексу на місці тваринницького комплексу ВРХ.3. У зв’язку з ухваленням на громадських слуханнях рішення щодо відмови в наданні згоди стосовно будівництва, реконструкції й експлуатації свинокомплексу на місці тваринницького комплексу ВРХ на території Гружчанської сільської ради, спрямувати рішення, прийняте на громадських слуханнях 19.09.2009 р., для реагування органам державної влади України та громадськості.Хотілося б вірити, що ця історія матиме щсливий фінал: власника паїв змусять відмовитися від намірів будувати свиноферму в Грузькому. Проте, як підказує досвід, громадські слухання — це лише початок тривалої боротьби за право жити на батьківській землі, дихати свіжим повітрям, пити чисту воду. Можливо, будуть самозахоплення, провокації…Як повідомляє офіційна веб-сторінка Макарівської райдержадміністрації, 23 вересня Д. Ерікян зустрічався з головою адміністрації В. Горбиком і пообіцяв йому фінансову підтримку дитячо-юнацької спортивної школи в Макарові, реєстрацію підприємства в райцентрі й робочі місця (схоже, теж для мешканців Макарова, адже на слуханнях стало відомо, що жодна людина з Грузького роботи на свинокомплексі не отримає).Проте досвід боротьби у гружчанців уже є, і чималий. Найголовніше — сільська рада і сільська громада єдині у своїй меті. Сподіваюся, що місцева влада не вестиме подвійної гри.Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де вперше побачив світ, з мови, якою розмовляють батьки, з подвір’я, яким бігав, із села чи міста, де народився. Майбутнє залежить від кожного з нас. Пам’ятаймо про це і робімо все, на що спроможні заради світлого майбутнього. Так, як це роблять у Грузькому. 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment