МІСТИФІКАТОР ВЛАСНОЇ ДОЛІ

Євген БУКЕТХто зараз не бандюк? Головне — жити згідно із совістю й бути готовим відповідати за власні вчинки. А людська доля іноді робить круті повороти, і в підсумку важко повірити в те, що всі ці життя належать одній людині.Чотирнадцятирічного сільського хлопця Костю Кацапчука 1941 року за надуманими звинуваченнями без суду й слідства вислали до Сибіру. У таборі він познайомився зі “злодієм у законі” Володимиром Івановичем Васильченком, який замінив йому батька й учителя. Після втечі з табору головний герой отримав нове ім’я та прізвище — Микола Рудько. Життя кидало його по всіх усюдах “великого й могутнього”. Важливою віхою становлення особистості було перебування у Західній Україні в період “зачисток” ОУН-УПА. Опинившись за примхою долі в одному з каральних загонів НКВС, герой прагнув не втратити людського обличчя. Врятована ним дівчина врешті-решт стала його дружиною, з якою він емігрував до Європи. Але не знайшовши щастя в сімейному житті, він поїхав до Америки. У західному світі Миколі не щастило в усьому. Тому з новим прізвищем Данилін повернувся до СРСР. На Далекому Сході він знову зустрів дядька Володю… Скільки в житті всякого бувало: й авантюри розкішні, й розгульні вечері в ресторанах, й кровопролитні сутички, й приємні моменти з жінками… Про все це розповідає журналістові Костянтинові Христофорову кримінальний авторитет похилого віку Рудольф Карлович Лещинський, який мріє за його допомогою видати мемуари. Але, попри поважний вік, Лещинський, а в далекому минулому — Костя Кацапчук, продовжує вправно керувати кримінальною імперією, віртуозно смикаючи, мов за нитки, своїх “підопічних”, прораховуючи всі їхні кроки далеко наперед. Його, як неперевершеного й справедливого авторитета, шанують і бояться всі, з ким зводить доля. Якщо ж хтось насмілюється виступити проти — неодмінно отримує заслужене покарання. У цьому читач зможе неодноразово пересвідчитися. І жодних містифікацій — лише життєвий досвід.Водночас книжка Володимира Коскіна насичена фактами з відомої й не дуже історії однієї шостої земної кулі. Тут жодних сенсацій — лише опис того, що відбувалося тут протягом минулого століття. Щоправда, без цензури і недомовок. Усе, як було насправді, про що всі знали, але ніколи не говорили вголос, та ще й крізь призму людських доль.Автор доніс ключову думку: незнищенні ті люди, котрі крізь оболонку загальної неправедності пробиваються до правди любові й добра. У вирі подій також зростали майбутні Василі Стуси та Івани Дзюби, які попри терор середовища, творили нову Україну — вільну і незалежну.Життєво точно Володимир Коскін розповідає на сторінках роману про “героїв нашого часу” — підприємців, журналістів, лікарів, спортсменів, військових, художників, політиків, чиновників, наркоманів, дрібних злочинців… Кого тут тільки немає! Яка непередбачувана й напрочуд реальна доля кожного з них, що мимоволі напрошуються аналогії з життя. Але автор наприкінці книжки завбачливо зазначає — будь-які збіги з реальними особами і подіями випадкові.Відчайдушне життя в країні без закону, в країні, де кожен — містифікатор власної долі, кожен — бандюк у своїй справі, кожен виживає, як може… Усе наскрізь просякнуте дотепним криміналом, який все ж є вимушеним заходом у період співіснування з антинародною владою, який триває в Україні досі й коли закінчиться — невідомо. Навіть “народні месники”, які час від часу “виникають” у цій системі, з плином часу все одно стають частиною злагодженого механізму. Чи відомий комусь секрет його роботи? Відповідь на це запитання, можливо, знайде допитливий читач у пригодницько-детективному романі київського літератора Володимира Коскіна “Містифікатор”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment