ПЕРША ГАЛЕРЕЯ ГРУЗИНСЬКОГО ЖИВОПИСУ В КИЄВІ

Ірина П’ЯТЧАНИНДо 15-ої річниці заснування Посольства Грузії в Україні відкрилася галерея “Грузинський живопис”. Виставка презентує найвідоміших майстрів сучасного грузинського живопису, чиї твори неодноразово експонували за кордоном. Твори грузинських художників виокремлюються колористичною й образною насиченістю, декоративізмом. Усі художники — випускники Тбіліської державної художньої академії, але в кожного власний мистецький почерк, жанрові уподобання. Месхі Важа зображує романтичний світ старого Тбілісі — двоповерхові будиночки традиційної грузинської архітектури, сценки неспішного міського життя: завсідники корчми спостерігають за бійкою півнів; віслючок із возиком; міські обивателі; конка, яку тягне пара коней.У Зураба Гакашвілі місто сюрреалістичне: суцільна стіна-фортеця, облуплена, із байдужим відблиском скла в старовинних вікнах-бійницях, відсторонена від людей. Про присутність жителів свідчить лише білизна, розвішана на голих деревах.У Звіада Гоголаурі — веселе сучасне місто: білі будівлі на тлі синього неба. Так само індивідуальність відчувається  і у жанрі портрета. Це інтимний портрет — “Жінка з кішкою і пташкою у присмерку” Давида Попиашвілі або “Дівчина зі скрипкою у старовинному грузинському вбранні” Звіада Гоголаурі, іронічно-репрезентативний портрет мисливця із трофеєм Емзара Хабулуані.У сімейних портретах Отар Імерлішвілі трохи іронізує над персонажами, але й запрошує глядача помилуватися красою і багатством кольорів довкілля.Мамука Дидебашвілі зображує фантастичних персонажів, що курять кальян або танцюють дивовижний танок. Його дружина Майя Рамішвілі в творах (так само, як колись Деґа чи Тулуз-Лотрек) милується екзотичним світом балерин, танцівниць і циркачок, — світом звабливим, трохи еротичним, трохи смішним.Образи Мераба Гагіладзе приємно вражають витонченістю деталей, чистими, відкритими, контрастними кольорами, загадковою синтезовано-символічною атмосферою полотен.У творах грузинських митців перетинаються традиції східної мініатюри і європейські модерністські традиції. Але неодмінно насичена, оптимістична колористика, тонкий національний гумор з філософським, подекуди притчевим підтекстом — це ознака грузинського мистецтва. Тож хочеться вірити, що майбутнє Грузії буде таким же прекрасним і житттєствердним, як роботи її художників.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment