Лідія ЖелЄзна, м. Новодністровськ, Чернівецька обл.Днями несподівано для себе відкрила існування в календарі Дня грамотності. Зізнaюся, ніколи раніше про нього не чула, а тут у ранковому ефірі однієї з популярних розважальних програм на телебаченні звістка: виявляється, що початок лікнепу ЮНЕСКО оголосило 8 вересня ще 1966 року за рекомендацією Всесвітньої конференції міністрів освіти з ліквідації неписьменності. А чому б і ні: зайвий раз нагадати (передусім собі) про те, що людина — істота розумна, отже, — мисляча і грамотна. Щоправда, тепер у нас під руками є великий вибір спеціальних лінгвістичних програм для ПК, які швидко підкажуть, як правильно написати чи поставити наголос у слові тощо. Одна річ, коли людина вже осягнула ази науки, але вагається і не впевнена у своїх знаннях — тоді “лінгва” нам справді друг і помічник, а якщо такими програмами раз у раз неусвідомлено користується школяр, який, так би мовити, заощаджує час на вивченні потрібного правила? Це вже проблема. Адже грамотний тим і відрізняється від безграмотного, що перший, сумніваючись у чомусь, перевірить за словником, а другий, як правило, сумнівів ніколи не має. Як альтернативу процесу глобальної комп’ютеризації для підвищення рівня освіченості філологи радять якомога менше друкувати тексти на комп’ютері, більше читати класичну літературу. Адже читаючи книжку, ми апріорі запам’ятовуємо правильний варіант, форму слова й у потрібний момент скористаємося цією “підказкою”.Окремий абзац цього псевдоповчального есе присвячую письменам а-ля “крик душі на паркані”, щоправда, цих-таки написів тепер можна побачити дедалі менше. Здебільшого молодь “практикує” сучасну арт-терапію у жанрі малюнків-графіті. Може, це й на краще, бо споглядати дивакуваті кольорові образи значно приємніше, ніж нашкрябані на стінах під’їздів лайки. Тож пропоную свої два варіанти бачення, як позбутися безграмотності: перший — навчитися малювати графіті, щоб не видавати своїх прикрих промахів у знанні мови (хай навіть іноземної), другий (альтернативний) — навчитися грамотно мислити і писати, щоб потім вам не довелося замальовувати ядучо-яскравими фарбами графіті свою сороміцьку неграмотність.
