У ВСЕДЕРЖАВНОМУ МАСШТАБІ РОЗПОЧИНАЄТЬСЯ ДЕСЯТИЙ МІЖНАРОДНИЙ КОНКУРС імені ПЕТРА ЯЦИКА

ДЛЯ ОЗДОРОВЛЕННЯ СИТУАЦІЇ

Кілька спогадів та зауваг напередодні десятого мовного турніру

Михайло СЛАБОШПИЦЬКИЙ,виконавчий директор Ліги українських меценатів,співголова координаційної ради конкурсу з української мови ім. Петра ЯцикаДесять років тому ми втрьох — світлої пам’яті Петро Яцик, доктор філології (він же — виконавчий директор Яцикової освітньої фундації), Марко Стех і я конкретизовували ідею мовного змагання. Мріяли про те, що воно стане і престижним, і популярним, і масовим.Думаючи про майбутній конкурс, я передчував неминуче “перетягування каната” з нашим рідним чиновництвом, яке запрагне — й неодмінно ж! — приватизувати такий марафон, очолити його й верховодити на свій кшталт. Звірився в своїх передчуттях Яцикові. А він порадив: “Закличте до опікунської ради такого марафону найвідоміших людей нації — щоб чиновництво в такому контексті знало своє скромне місце — місце виконавців. А ще створіть і наглядову раду, до якої мають увійти не просто україноцентричні люди, а й воднораз люди із характером, із принциповою позицією — вони дадуть раду з будь-якими рейдерськими зазіханнями на майбутній конкурс”.

За дев’ять років усього було — конкурс торував собі шлях і через дубоголовство, й через українофобство, й через корупційні атаки, конкурс утверджував себе як динамічна ідея, перелита у вольове зусилля великої кількості українських людей, що створили широкомасштабне дійство, в якому домінують цілковита прозорість, відкритість, гласність, демократичність. А головне — масовість.Наш мовний турнір зміг одразу ж набрати висоти завдяки персональному опікуванню ним Миколи Жулинського, тоді віце-прем’єр-міністра з гуманітарних питань. Міністром освіти і науки тоді був Василь Кремень. До речі, саме він відкривав в областях кілька конкурсів. Тодішній перший заступник міністра видатний астрофізик Ярослав Яцків — також один із хрещених батьків конкурсу. З його легкої руки він одержав статус міжнародного (і таким турнір насправді є — щороку в ньому беруть участь представники понад двох десятків країн світу). Це тих кілька людей, які відчиняли двері у світ нашому масовому дійству. Важливо, що ці люди мали високі посади, а отже, й можливості впливу на розвиток подій (невипадково всі вони — члени опікунської ради конкурсу). Це було дуже важливо: до нової акції громадськості справді серйозно ставиться влада і послідовно підтримує її. Це вже нині, коли конкурс, без будь-якого перебільшення, став брендом, владці декларують своє ним захоплення і свою (якби вона виражалася фінансово конкретніше) підтримку.Мене часто запитують: як ви ставитеся до інших конкурсів з української мови? Чи не сприймаєте це як конкуренцію? Дуже шкодую, що таких конкурсів у нас замало. Сьогоднішній стан української мови в Україні вимагає, щоб усяких масових заходів, спрямованих на піднесення реального престижу нашої мови в нашій державі, було в сто разів більше. Про жодний натяк на якусь конкуренцію чи про корпоративний егоїзм не може бути й мови. Маємо поєднати зусилля всіх свідомих українських людей для подолання цієї ганебної ситуації — ненормального функціонування державної мови в Українській державі.Гадаю, майбутні історики нашого конкурсу докладно писатимуть про надзвичайно важливу роль у ньому української діаспори. Це вона беззастережно й ентузіастично відразу ж підхопила цю ідею й досі фінансово підтримує мовний турнір. Хай ряди меценатів його з різних країн зменшилися (декого з них, на жаль, уже немає на світі); вихід зі складу співорганізаторів конкурсу фундації Петра Яцика, очолюваної його донькою Надією, відібрав у жертводавців змогу одержувати спеціальні посвідки для пільгового оподаткування, які, згідно зі своїм статусом, фундація має право надавати. Але й сьогодні ми маємо найбільше благодійників саме з діаспори — там питання української мови в Україні належить до найпріоритетніших національних цінностей. З нами — національні виробники, які справді складають гордість України: фармацевтична фірма “Дарниця”, АТ “Оболонь”, “Експрес-банк”, АТ “Ексімед”…Звичайно ж, напередодні кожного конкурсу, який традиційно розпочинаємо святковим відкриттям у новій області (позаду такі врочистості в Києві, Черкасах, Львові, Луцьку, Запоріжжі, Сімферополі, Чернігові, Кіровограді, Чернівцях), маємо сподівання, що він стане ще успішнішим за попередні, що збільшиться кількість закордонних учасників і що зросте кількість “домашніх” меценатів. І що мовна ситуація в Україні оздоровлюватиметься ще активніше.  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment