Сергій Кот із села Привільне Дубенського району пристрасну любов до голубів перейняв від діда Марка. Сергій перевершив попередника, у його живій колекції — вже понад сотня крилатих красенів і не звичайних, а декоративних, яких розводять заради пишної краси.
Євген ЦИМБАЛЮК,
Рівненська обл.
ІЗ МРІЄЮ ПРО ТИТУЛ
“МІС-ГОЛУБКА”
— Якби проводили конкурс “Міс-голубка”, то своїх голубок я обов’язково виставив би на подіум, — стверджує Сергій Кот. — Вони неодмінно були б серед претендентів на перемогу. Шаную тих, кого називають голубоводами, бо в них по-справжньому виявляється любов до живої природи. А ще більше мені до душі ті голубоводи, котрі займаються декоративними пташками, бо вони не просто люблять пташок, а воістину плекають красу.
Моє захоплення голубами починалося зі звичайних “сизаків”, із дідового голуб’ятника. Потім хтось із рідні на іменини подарував декоративного голуба. Мовляв, такого красеня у тебе ще немає. Це й стало початком подальшої колекції. Нині ж у мене понад сотня декоративних голубів. Вожу їх на виставки, обмінююся пташками з іншими колекціонерами, продаю заради того, щоб поповнити колекцію представниками нових видів. Ціна однієї пташки може коливатися від ста гривень до ста доларів — залежно від родоводу, рідкісності й, звичайно, пишності.
Є ПАРА —
БУДЕ ПОТОМСТВО
Усі голуби в голуб’ятнику Сергія Кота попаровані. Як стверджує природолюб, він створює пташкам сімейний затишок. І в цьому затишку раз по раз з’являється потомство.
— На відміну від поштових голубів, яких слід утримувати тільки в розплідниках, щодня на кілька годин випускати на прогулянку і часто тренувати в польоті, — продовжує розповідь Сергій Кот, — декоративних голубів, як правило, утримують у вольєрах і рідко випускають на волю. Це можна пояснити тим, що ці голуби менше за інших потребують великих приміщень, вони неохоче літають і добре розмножуються навіть у кімнатному вольєрі.
Серед декоративних голубів Сергій Кот і його сини Станіслав і Костянтин, які допомагають батькові, не виокремлюють улюбленців, кажучи, що кожна пташка приваблива по-своєму. І все-таки пропонують відвідувачам виставок звернути увагу на павичевих голубів і на бантастих. Назву вони отримали через те, що пір’я на грудях утворює своєрідний бант.
Привабливі й трубчаті голуби. Ці пташки мають різноманітне забарвлення: сизе, чорне, кавове тощо. Для них характерне видозмінене оперення хвоста зі збільшеною кількістю кермового пір’я, яке розміщене “трубою вгору”. Походжаючи за голубкою, самець закидає хвіст на спину, розправляючи його віялом, а голову — назустріч хвосту. Ці голуби коливають шиєю, тому їх часто називають трясунами.
У голуб’ятнику Сергія Кота є голуби, у яких на ногах росте пір’я майже таке, як на крилах, що іноді заважає пташкам ходити.
СИМВОЛИ СВЯТОГО ДУХУ
Ще одна цікава особливість голубів — те, як вони п’ють воду. Голуб не зачерпує рідину дзьобом, не піднімає голову, аби вода стекла по стравоходу, а втягують, наче насосом. Харчуються переважно зерном, полюбляють плоди, іноді урізноманітнюють раціон комахами чи іншими дрібними безхребетними. Особливо люблять просо, вику, пшеничну й кукурудзяну крупи.
Віднедавна Сергій Кот почав збирати легенди про голубів. Виявляється, таких оповідей тисячі. Так, за античною легендою, бог війни Марс не пішов на битву, бо голубка вимостила гніздо в його шоломі. Добре відомо також, як біла голубка прислужилася Ною, принісши звістку про завершення Потопу. У християнстві голуб — символ Святого Духу. Скрізь голубів пов’язують із добром, світлом, красою.
Як кажуть у таких випадках, хоч скільки розповідай про цю красу, найліпше один раз її побачити. А показує Сергій Кот своїх “вихованців” кожному охочому, хто завітає до його садиби, бо заради цього і створює живу голуб’ячу колекцію — щоб вона радувала людську душу.