ШАНС ДЛЯ КОЖНОГО

Наталія АНТОНЮК Щодня повз нас проходять багато людей без визначеного місця проживання, для яких окраєць хліба й тепле місце для ночівлі — справжнє свято. Вислів “мій дім — моя фортеця” для них мрія, далека і майже нездійсненна. Дехто з них волоцюги, дехто жебраки, дехто збирає пляшки і пиячить. Звична картина українського міста…Однак зараз маємо змогу переконатися, що бути бездомним — не означає перестати бачити барви життя, адже в Київській міській галереї мистецтв “Лавра” з 30 жовтня до 8 листопада проходила виставка… картин, які створили люди без визначеного місця проживання.Виставка “Арт-прописка: мистецтво бездомних” — результат трирічної творчої роботи безпритульних художників, які працювали в художній студії християнського благодійного центру “Стефанія”, створеного Всеукраїнським благодійним фондом “Соціальне партнерство”. На відкритті виставки було багато людей, серед яких відомі художники. Гості мали змогу не лише подивитися на художні твори, а й поспілкуватися з авторами картин, які розповідали про своє нелегке життя. Куратор проекту й художній керівник студії християнського благодійного центру “Стефанія” Олександр Бєлозор розповів про особливості роботи із бездомними: “До студії приходили різні люди, деякі по-справжньому захоплені малюванням, а деякі — щоб погрітися в теплому приміщенні. Працювати з ними було неважко, адже розумію, що малювання дає цим людям відчуття потрібності й піднесеності. Кожен малюнок — це діалог із душею, сльози, біль, радість і щастя, адже завжди є віра, що після бурі в житті зійде на небі сонце і з’явиться веселка”.Звісно, не маючи досвіду, безпритульні творці копіювали сюжети і стиль відомих художників, проте в кожній картині віддзеркалився їхній світогляд. Серед представлених на виставці картин — яскраві пейзажі, натюрморти, портрети, мультиплікаційні сюжети. Більшість — на релігійну тематику. Є роботи, в яких відчувається світла віра у майбутнє, а є сповнені відчаю і смутку. За кожною картиною — покалічене життя і зруйновані мрії. Бездомна Ірина Ширіна розповіла, що через бідність та нещасливу долю вони з чоловіком змушені були жити і на Личаківському кладовищі, й у лісі, й під залізничною платформою, і біля сміттєпроводу. Однак завдяки малюванню Ірина змогла віднайти душевний спокій: “Відкриття художньої студії щодня чекаю з нетерпінням: у цьому місці бездомні можуть відчути себе потрібними”. Художник Іван Пилипенко поділився враженнями від виставки: “Картини вражають щирістю й емоційністю. Цікаво, що виставки полотен великих художників менш емоційні, адже безпритульні, на відміну від багатьох сучасних знаменитих майстрів, не думають про винагороду, бізнес, а щиро малюють, висловлюючи кожен по-своєму трагедію власної долі”.Наостанок президент Всеукраїнського благодійного фонду “Соціальне партнерство” Артем Макеєв зазначив, що всі охочі мають змогу придбати картини, які створили люди без визначеного місця проживання, а гроші від продажу підуть на розвиток благодійництва. За його словами, стартова ціна за графіку — 500 доларів, а за живопис — 1000. Можливо, картини бездомних художників наївні, можливо, надто примітивні як для нашого складного суспільства, однак вони — яскраве свідчення того, що на будь-якому повороті життєвого шляху не варто опускати руки. Ця виставка — шанс для кожного стати кращим, сильнішим і добрішим.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment