ПРИЇЗДІТЬ У СТРІЛКІВЦІ

Анатолій ЗБОРОВСЬКИЙ,м. Ірпінь, Київська обл.Нещодавно в Чернівцях видано книжку Нестора Мизака, Івана Балана й Івана Романського “Село на нашій Україні”. Автори розповідають історію села Стрілківці Борщівського району на Тернопільщині за 600 років (1409—2009).У книжці, зокрема зазначено: “Кожна чужа влада в Україні завжди намагалася прищепити любов до пиятики”. Священики організовували в селах братства тверезості, щоб урятувати українців від загибелі. Братства тверезості, які охоплювали під керівництвом Церкви понад 75 % селян, підготували ґрунт до діяльності товариства “Просвіта”.14 листопада 1909 року з ініціативи отця Віктора Чомкевича й активіста Петра Черсака в Стрілківцях було засновано “Просвіту”. Головою обрали отця Чомкевича.Просвітяни збиралися в сільських хатах, читали патріотичну літературу, готували вистави й виступали з ними в стодолі отця Чомкевича.Коли розпочалася Перша світова війна, багато стрілківчан зголосились до Легіону Українських Січових Стрільців. Один із них Михайло Юзьвак поліг смертю хоробрих на горі Маківка. Стрілківчани пишалися 18-річним героєм, вихованим у лавах “Просвіти”.1922 року “Просвіта” відновила діяльність. Її організаторами стали вояк Української Галицької Армії Олекса Палінка, Гнат Харук, Дмитро Чорній, Михайло Стецько. Читальня “Просвіти” була осередком національного культурного виховання селян. Вечорами тут згадували фронтові дороги борці за волю України. При читальні діяв аматорський драмгурток. На сцені оживали персонажі Шевченкового “Невольника”, “Наталки Полтавки” Котляревського тощо.Коли демонстрували німе кіно про життя Ісуса Христа, електрику для фільму продукувала динамо-машина. Люди всім селом спішили подивитися фільм, бо таке було вперше.Активісти “Просвіти” запросили до села мандрівний театр під орудою Когутяка з виставою “Батурин” за романом Богдана Лепкого. Під час вистави навіть стріляли з гармати.Щороку просвітяни відзначали річниці із дня народження Тараса Шевченка, бою під Крутами, Свята Зброї, Листопадового чину. На Різдво в читальні колядували, співали революційних пісень. Сюди селяни запрошували вертеп, козаків-колядників, а на старий Новий рік — “маланку”.“Просвіта” постійно дбала про виховання національно свідомого жіноцтва, плекала в юнаків і дівчат почуття високих взаємин. Вони були такі чисті й шляхетні, що дивували навіть окупантів. Більшовики ж принесли в українські села пияцтво, сімейний розлад та брутальність. Ці “міни сповільненої дії” спрацьовують ще й досі.У лавах ОУН-УПА українські жінки й дівчата самовіддано працювали: переховували зброю, нелегальну літературу, виконували обов’язки санітарок, зв’язкових.На початку 1930-х стрілківчани збудували двоповерховий Народний дім із каменю. Такої будівлі не було в жодному селі Борщівського повіту. На першому поверсі розташували читальню “Просвіти”, великий зал для зібрань, канцелярію товариства. У будинку надали місце кооперативу “Будучність”, філії молочарні “Маслосоюзу”, де змонтували техніку для виготовлення молокопродуктів.До Народного дому переїхали товариства “Сільський господар”, “Рідна школа”, “Луг”, “Відродження”, яке боролося з алкогольною й тютюновою пошестю в селі. Дедалі більше молодих людей кидали пити, курити. При читальні “Просвіти” функціонував і дитячий садок.Молодіжна секція на чолі з головою товариства “Рідна школа” створила футбольну команду “Хортиця”, яка прославилася у спортивних змаганнях на Борщівщині. Майже всі члени цієї команди загинули у визвольній боротьбі ОУН-УПА.Більшовицькі загарбники у 1939—1941 роках почали переслідувати просвітян. Німецькі окупанти наказали перейменувати “Просвіту” на Українське освітнє товариство. Згодом ґестапо почало заарештовувати активістів. Більшовики, повернувшись у Східну Галичину, продовжили винищувати просвітян.Автори історії села роблять висновок: “Товариство “Просвіта” у Стрілківцях зробило велетенський перелом у національній свідомості селян, який не в силі були остаточно знищити російські окупанти впродовж сорокалітнього поневолення краю”.Після півстолітньої заборони товариство “Просвіта” в Стрілківцях відродилося під головуванням учителя української мови і літератури місцевої школи Івана Романського.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment