PHILO LOGOS (ЛЮБЛЯЧИ СЛОВО)

Лідія ЖЕЛЄЗНА,м. Новодністровськ, Чернівецька обл.9 листопада українські філологи святкували професійне свято — День української писемності та мови. Тому відчуваю за собою, так би мовити, фаховий обов’язок хоч кількома словами прокоментувати цю дату. Не довелося ламати голову, вигадуючи тему і персонажа, — ляп не забарився. Цього дня мене щиро потішив один телерепортаж на популярному каналі. У ньому ішлося про те, що прем’єр-міністр Британського королівства у  писаному від руки листі-зверненні до громадянки Англії припустився 20 (!) помилок. Цей факт неабияк розгнівав і засмутив місіс N, і вона написала куди треба гнівну й обурену відповідь урядові. І — о, диво! Прем’єр змушений був на всіх національних каналах привселюдно перепрошувати пані за свою “неповагу”. Найбільше дивує два факти: писаний від руки прем’єрський лист (чиновник, мабуть, хотів довести своє сумлінне виконання обов’язків, покладених на нього урядом, і ба — вийшов конфуз) і публічне перепрошування.Проводячи паралелі між “їхніми” і “нашими” керманичами, веду до того, що вітчизняна політична “еліта” не лише не вміє грамотно й точно формулювати думку, здавалося б, рідною українською мовою, а й вести власноручне листування з громадянами, “скинувши” цю частину роботи на референтів. Одразу згадуються оті “проффесорські” дебати про дві державні мови в Україні. Для початку вивчили б рідну, а вже потім зазіхали на сусідську…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment