ГРОМАДА — ВЕЛИКИЙ ЧОЛОВІК

Петро АНТОНЕНКОВсеукраїнські урочисті збори з нагоди Дня місцевого самоврядування зібрали у столичному Міжнародному центрі культури і мистецтв міських, селищних, сільських голів, а також голів обласних і районних рад. Саме 7 грудня в Україні відзначають свято народної влади. Про цю владу в нас говорять все останнє століття, не рахуючи давнішої історії, коли народовладдя, безумовно, теж існувало в тих чи тих формах.Скликані урядом збори, поряд зі звичним святковим струменем, вмістили й обговорення наболілих проблем народовладдя. Що наболілих, можна не сумніватися, бо йшло це із самої глибинки. Як влучно сказав на зборах один з місцевих голів, “Нам ні за кого ховатися. За нами — люди”. А обговорити було що. І тон задала у промові прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Мабуть, їй не дуже хотілося у свято поринати у вир політичних баталій, але один аспект політичного, конкретніше — парламентського життя обминути не могла. Ішлося про слова і діла. Про ті красиві слова, які майже всі політичні сили відмірюють на адресу сільської глибинки, де більшість політиків і народилася, про реверанси на адресу місцевих громад, їхнє повновладдя і реалії. Найкраще про діла, зазначила прем’єр-міністр, свідчать не телевізійні шоу, а роздруківки парламентських голосувань. А вони красномовно засвідчують, що партія, яка має найбільшу фракцію в парламенті, містить у самій своїй назві слово “реґіони”, про ті реґіони дбає найменше. Бо всі найпотрібніші для розвитку місцевої влади законопроекти, які подає уряд Юлії Тимошенко, постійно “провалюються” в парламенті саме через неголосування реґіоналів і деяких їхніх спільників.На зборах прем’єр-міністр озвучила низку важливих законодавчих ініціатив, які розробила і пропонує прийняти очолювана нею політична сила — БЮТ. Ідеться, зокрема, про кардинальну реформу структури місцевої влади, щоб усунути двовладдя на місцях, де паралельно діють обрані населенням органи самоврядування і призначені згори, зі столиці, обласні й районні державні адміністрації. БЮТ пропонує повернути територіальним радам — районним і обласним — виконавчі органи, виконкоми. Саме вони й візьмуть на себе функцію виконавчої влади на місцях.Ще одна пропозиція стосується адміністративної реформи. Прем’єр-міністр розкритикувала запропоновану кілька років тому примітивну схему реформи, що передбачала спрощено-арифметичний поділ держави на територіальні одиниці за кількістю населення, не враховуючи реалій, історичних традицій. Невипадково цей задум зазнав фіаско. Натомість прем’єр-міністр запропонувала йти через посилення фінансової самостійності громад, наповнення їхнього бюджету, формування його знизу. Тоді й почнеться реальне, а не штучне реформування територіальних одиниць. Також запропоновано повернутися до мажоритарної системи виборів місцевих органів влади і зберегти практику виборів голів населених пунктів в один тур. Не можна було обминути й тему аграрних реформ, оскільки більшість керівників місцевої влади представляє українське село. Юлія Тимошенко наголосила на важливості недавніх ініціатив уряду щодо впорядкування закупівельних цін, щоб зламати систему грабунку села, де розкошують численні посередники. Глава уряду зазначила: оббирання селян дійшло вже до того, що різниця між оптовою ціною, за яку в селянина купують його продукцію, і роздрібною в торгівлі сягає від 2,5 до 5 разів. Звичайно, спроби уряду розчистити нетрі, в яких грабують селянина, викликають шалений спротив аграрної мафії та її лобістів.Те саме стосується й одного із завершальних етапів земельної реформи — приватизації людьми земельних ділянок. Як відомо, ця масштабна кампанія почалася з виходом у серпні постанови уряду. Постанова передбачає провести безплатне для громадян оформлення й видачу їм державних актів на землю. До того ж, протягом кількох місяців, хоч досі ця робота тяглася понад півтора десятиліття. Не випадково 6,5 мільйона громадян, які мають повне право на приватизацію своєї ділянки, досі не отримали державних актів на землю. Тепер повинні отримати їх згідно з урядовою постановою. Але тут, зазначила прем’єр-міністр, уряд зіштовхнувся зі справжньою земельною мафією, з чиновницьким спротивом. Адже досі простому селянинові, щоб отримати державний акт на землю, треба було пройти через кілька десятків чиновників, зазнати поборів, моральних знущань. Тому чиновники, що звикли до хабарів, численні комерційні структури, що “присмокталися” до земельної реформи, намагаються всіляко зривати видачу актів. На жаль, їх підтримують і деякі місцеві голови через свою належність до певних політичних партій. Доводиться вдаватися до рішучих дій, зазначила прем’єр-міністр. Уже звільнено майже 300 чиновників, що працювали в земельних структурах, на черзі — нове очищення цих державних установ. І попри спротив, запевнила глава уряду, приватизацію ділянок з видачею державних актів буде завершено в перші місяці 2010 року. Окремо прозвучала тема про співпрацю уряду з органами місцевої влади. В Україні вже створені й діють кілька асоціацій місцевого самоврядування, що об’єднують органи влади міст, сіл, селищ, районів, областей. Голови цих асоціацій, і це вперше в історії діяльності уряду, — повноправні учасники засідань Кабінету Міністрів, мають право вносити до уряду пропозиції, напрацьовані в реґіонах. Логічним продовженням цього процесу стала ідея утворення всеукраїнського об’єднання місцевих влад. На пропозицію Юлії Тимошенко учасники зборів проголосували за створення Національного конґресу місцевих та реґіональних влад України. Найближчим часом Конґрес матиме представництво при Раді Європи, де вже діє схожий орган.Оплески й дружне голосування залу за створення Національного конґресу дали привід прем’єр-міністрові оптимістично зазначити: “Бачу, європейський шлях, європейська модель вам до душі”. І це дуже добре, бо керування зі столиці віддаленим селом чи хутором — це не Європа, а дрімучий анахронізм тоталітарного суспільства.А щодо Європи? Якось у пресі промайнуло повідомлення, що один російський олігарх, накравши грошей, вирішив податися на Захід і пересидіти якийсь час у глибинці Франції. Але громада цього містечка, його мерія не дала крадієві дозволу оселитися. Коли той, за звичкою, почав торочити про його “зв’язки”, про те, що він поскаржиться президентові країни, громадяни відповіли: “Можете скаржитися. Тут порядкує місцева громада”.То, може, порядкуватиме нарешті й у нас? Адже це наші давні традиції.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment