МАЗЕПИНСЬКА ДОБА

Сергій КЛИМКОУ рік відзначення 300-річчя Полтавської битви, або ж Полтавської катастрофи, та 370-річчя з дня народження видатного політичного і культурного діяча гетьмана Івана Мазепи в Україні й за її межами відбулися десятки наукових конференцій, “круглих столів” та історичних читань, присвячених добі українського Відродження. Нещодавно у Відні завершився науковий симпозіум, присвячений постаті українського гетьмана “Мазепа. Міф та реальність”. Незадовго до цього Гарвардський університет об’єднав провідних науковців під час міжнародної конференції “Полтава—1709. Повертаючись до ключової точки європейської історії”, у якій взяли участь історики, лінгвісти і мистецтвознавці зі США, Канади, Німеччини, України, Швеції, Росії й інших країн. 3—4 грудня 2009 року в Національному Києво-Печерському історико-культурному заповіднику відбулася ХІV Міжнародна наукова конференція “Могилянські читання” “Мазепинська доба в українській культурі”. Ця конференція — щорічний науковий форум, присвячений актуальним питанням української історії й музейній справі. Цього року в читаннях узяли участь понад 100 науковців з України та Росії — історики, мистецтвознавці, археологи, архітектори, реставратори, працівники відомих музейних закладів, академічних установ. Мазепинська доба — масштабне явище в історії світового мистецтва, архітектури, політики. “Це часи відродження України: політичного, економічного, культурного — по Руїні, що знищила великі пляни Хмельницького, Виговського і Дорошенка, обмежила Українську державу тереном Лівобережжя, поставила гетьманську владу віч-на-віч з ростучою силою старшинської аристократії й залишила Україну на поталу московського імперіалізму”, — писав видатний український історик Олександр Оглобин.Цей час збігся із розвитком і поширенням у європейському зодчестві стилю бароко, який позитивно сприйняла козацька верхівка в Україні. Під час правління Івана Мазепи в Україні завершувався процес формування національного мистецького стилю — українського бароко в архітектурі, образотворчому мистецтві, музиці.Робота наукової конференції зосередилася на дослідженнях творів мистецтва, матеріальних пам’яток ХVІІ—ХVІІІ століть, питанні актуальності продовження Мазепіани сьогодні. “Могилянські читання” у Києво-Печерській лаврі проходили секційно, утворивши п’ять тематичних розділів: “Охорона пам’яток та реставрація”, “Музейна справа та музейна педагогіка”, “Археологічні дослідження”, “Мистецтвознавчі аспекти вивчення сакральних пам’яток” та “Історичні, історіографічні та філософські дослідження”. Результати наукової праці тут представили співробітники Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника, професори багатьох українських ВНЗ, аспіранти і студенти.Підсумком конференції стане видання збірника презентованих праць, яке здійснить Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment