АТОМ МИРНИЙ  ЧИ СМЕРТОНОСНИЙ?

2 грудня 2009 року відбувся “круглий стіл” “Ядерно-енергетичний комплекс і громадськість України: шляхи до порозуміння”.Учасниками були представники міністерств і відомств, Українського ядерного товариства, асоціації медичних радіологів України, профільних підприємств, навчальних закладів, науково-дослідних установ, громадських природозахисних організацій. 

Людмила ІЛЬЄНКОНині актуальна проблема формування порозуміння між ядерною галуззю і громадськістю України. Чорнобиль — наче стара рана суспільства, від якої залишається тупий біль й обережне ставлення до ситуацій, що можуть спричинити подібне… Тому представники громадських організацій насторожено сприймають лобіювання “мирного атома” в нашій державі. Але атомники на чолі з директором Інституту національної безпеки В. Горбуліним запропонували ЗМІ та громадськості звернути увагу на такі моменти:1. Розвиток ядерної енергетики у світі та в Україні значною мірою залежить від ступеня підтримки громадськістю певної  країни мирних ядерних програм, який, в свою чергу, чітко корелюється з поінформованістю громадян стосовно стану справ у ядерній галузі.2. Україна ратифікувала Оргуську конвенцію (1999) і заклала законодавче підґрунтя реалізації прав громадян на доступ до екологічної інформації та їхню участі у прийнятті рішень, які можуть негативно вплинути на довкілля.3. Участь громадськості у розгляді проектів законодавчих актів і програм у сфері використання ядерної енергії, експертизі проектів ядерних об’єктів, вивченні впливу зазначених об’єктів на навколишнє середовище і здоров’я людей — стимул підвищення безпеки ядерних технологій.4. Підтримка громадянами державних ядерних програм — складна, багатоаспектна справа, яка потребує постійної уваги, послідовних дій і спрямування певних ресурсів не лише від операторів ядерних установок, керівництва ядерної галузі, а й держави загалом.5. Неврахування контексту загальної екологічної ситуації в реґіоні чи у країні, часом тенденційний підхід до аналізу впливу на довкілля радіаційного чинника, суперечливе законодавство у сфері соціального захисту персоналу ядерних об’єктів і населення районів розміщення ядерних об’єктів та невідповідність цього законодавства задекларованим рівням ризику від експлуатації ядерних об’єктів, ігнорування положень відповідних міжнародних документів не лише не сприяють формуванню у населення адекватного сприйняття радіаційних ризиків, а й стають на заваді поліпшенню ядерної й радіаційної безпеки у сфері використання ядерної енергії. 

6. Професійна спільнота і місцеві органи державної влади роблять не все можливе для того, щоб інформувати населення про реальні ризики, пов’язані з функціонуванням об’єктів ядерного енергетичного комплексу.7. Чорнобильське законодавство, в основу якого, серед іншого, покладено принципи компенсації потенційних радіаційних ризиків, не відповідає реальним економічним можливостям держави, не сприяє ефективній ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, формує у населення переконання неподоланності цих наслідків, підсилюючи соціально-психологічне напруження серед потерпілих, а це перешкоджає формуванню адекватного сприйняття радіаційних ризиків. 8. Неврахування вимог до гарантування культури безпеки на політичному рівні, певні проблеми з виконанням галузевих і державних програм забезпечення безпеки ядерних енергоблоків, які діють, значне недофінансування поточних потреб експлуатації атомних електростанцій, непослідовна й неефективна економічна діяльність державних органів і компаній в ядерній сфері, неготовність системи аварійного реагування до проведення заходів протирадіаційного захисту населення (передусім з профілактики уражень щитоподібної залози) знижують рівень довіри населення до планів нарощування енергетичних ядерних потужностей і розбудови елементів ядерного паливного циклу.9. Загалом державна інформаційна політика і практичні заходи у роботі з населенням щодо планів розбудови ядерної галузі не стільки спрямовані на формування довіри до цієї галузі, скільки нагадують спроби через пільги і переваги “купити” у місцевих громад лояльність до розташування в їхніх реґіонах АЕС або підприємств ядерного паливного циклу. 10. Належне інформування населення щодо стану безпеки у сфері використання ядерних і радіаційних технологій вимагає створення єдиної державної системи контролю й обліку доз опромінення персоналу й населення, Єдиного державного реєстру доз, системи радіаційного моніторингу довкілля й ефективного функціонування Державного реєстру потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи.Враховуючи роль ядерної енергетики в забезпеченні економічної стабільності й енергетичної безпеки держави, а також національної безпеки України; питому вагу ядерної енергетики у виробництві електроенергії в Україні та її перевірену стійкість до кризових явищ в економіці; значний вплив на промислову й інноваційну політику держави; низький рівень підтримки населенням перспектив розвитку ядерного енергетичного комплексу, учасники “круглого столу” звернулися до Верховної Ради України з проханням: продовжити удосконалення законодавчої бази щодо доступу громадян до інформації про стан навколишнього середовища й ухвалення рішень з екологічних питань; сприяти розробці й прийняттю Ядерного кодексу України з урахуванням реального стану справ у ядерній галузі, сучасних підходів до гарантування ядерної й радіаційної безпеки, а також рекомендацій міжнародних організацій та вітчизняної наукової спільноти; утримуватися від практики розробки і прийняття законодавчих актів, що не відповідають положенням міжнародних документів, зарубіжній практиці й позиціонують вітчизняний ядерний енергетичний комплекс як високонебезпечну для людини і навколишнього середовища галузь; прискорити впровадження у чинне законодавство принципів гарантування безпеки потенційно небезпечних об’єктів на засадах моніторингу ризиків й управління ними; усунути суперечності законодавства в частині, яка стосується відшкодування ядерної шкоди щодо суми та межі відповідальності оператора за ядерну шкоду; вчасно корегувати законодавство у зв’язку із внесенням змін до міжнародних документів у сфері використання ядерної енергії; підвищити ефективність координаційної діяльності щодо актуалізації й розв’язання міжвідомчих проблем з ядерної й радіаційної безпеки у сфері використання ядерної енергії; контролювати беззаперечне виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України у частині, що стосується проблем ядерної галузі.Звернулися до Кабінету Міністрів України з проханням: розглянути можливість розробки державної програми формування іміджу ядерної енергетики як конкурентоспроможного, екологічно безпечного виробництва електроенергії через запровадження ринкових відносин в енергетичній галузі й встановлення тарифів на електроенергію, вироблену на АЕС, з урахуванням поточних проблем галузі й потреб в інвестиціях; прийняти до беззаперечного виконання рішення РНБО України щодо поліпшення ситуації в ядерній галузі; стати провідником і взірцем запровадження на практиці фундаментального організаційного принципу гарантування безпеки, яким є “культура безпеки”; розробити концепцію і програму подальшого розвитку ядерного страхування в Україні.До Національної академії наук України: дослідження зв’язків з громадськістю та наукове обґрунтування підходів до формування адекватного сприйняття радіаційних ризиків і підтримки ядерних і радіаційних технологій вважати актуальною науковою проблемою, а її розв’язання — однією з передумов реалізації Енергетичної стратегії України на період до 2030 року в частині, що стосується ядерного енергетичного комплексу; визначити провідну наукову установу з наукових інформаційно-комунікаційних і соціально-психологічних проблем сприйняття радіаційних ризиків в аспекті формування порозуміння між ядерною галуззю і громадськістю України; у межах програм соціального моніторингу, за фінансової й організаційної підтримки Мінпаливенерго і МНС України передбачити системні дослідження суспільної думки щодо сприйняття радіаційних ризиків функціонування АЕС та підприємств ядерного паливного циклу; заохочувати науковців до підготовки і розміщення, зокрема у ЗМІ, публікацій щодо стану й перспектив розвитку атомної енергетики.До Державного комітету ядерного регулювання України: дати оцінку законодавчій базі із соціального захисту персоналу і населення України щодо її відповідності вимогам базових документів міжнародних організацій з ядерної й радіаційної безпеки та впливу національного законодавства на стан безпеки у сфері використання ядерної енергії.До Мінпаливенерго: вивчити причини низької підтримки населенням України ядерних і радіаційних технологій; розробити, погодити із зацікавленими міністерствами і відомствами та затвердити загальнодержавний програмний документ щодо інформаційної політики і зв’язків з громадськістю в аспекті поточної діяльності й перспектив розвитку вітчизняного ядерного енергетичного комплексу; врахувати досвід МНС з подолання соціально-психологічних наслідків Чорнобильської катастрофи у рамках міжнародного проекту ICRIN, інші напрацювання у цій сфері. До Мінпаливенерго та органів реґіональної державної влади: започаткувати в реґіонах перспективного будівництва ядерних об’єктів інформаційні центри “атомної” освіти школярів, студентів, фахівців у різних сферах, не пов’язаних з ядерним енергетичним комплексом.Мінпраці й МНС: доопрацювати Концепцію соціального захисту населення у зв’язку з Чорнобильською катастрофою як основу для удосконалення чинного чорнобильського законодавства і подати на затвердження Верховної Ради України; розробити методологічні підходи перегляду державної політики у сфері соціального захисту персоналу, що працює в умовах підвищеного виробничого ризику, з урахуванням реального стану умов праці, положень міжнародних документів і найкращої міжнародної практики.Міністерству освіти і науки України учасники семінару порадили в межах своїх повноважень і можливостей продовжити просвітницьку діяльність формування у фахівців і населення адекватної оцінки і сприйняття соціальних, техногенних, природних та побутових ризиків.Об’єднанню “Ядерний страховий пул” надати обґрунтовані пропозиції щодо збільшення страхового фонду для відшкодування ядерної шкоди на випадок ядерного інциденту.Інституту проблем національної безпеки: започаткувати з використанням інформації національних доповідей і щорічних звітів міністерств і відомств системний аналіз загроз і викликів національній безпеці у зіставленні з результатами соціологічного моніторингу з ранжуванням цих загроз і викликів за ступенем ризику і сприйняття їх населенням з підготовкою відповідних аналітичних матеріалів як основи для прийняття управлінських рішень органами влади. Професійним громадським об’єднанням у сфері ядерної фізики й енергетики, радіоекології, радіобіології, радіаційної медицини тощо: приділяти належну увагу розробці й друкуванню, розповсюдженню популярних видань, а також підготовці й розміщенню у ЗМІ публікацій про переваги ядерної енергетики порівняно з іншими видами генерації електроенергії, проблем ядерного енергетичного комплексу і шляхів їхнього подолання.Засобам масової інформації: зважаючи на важливість ядерного енергетичного комплексу для економіки, промислової й інноваційної політики, а також національної безпеки України загалом, об’єктивно і всебічно висвітлювати не лише проблеми, а і досягнення ядерної галузі, не залякуючи населення міфами й чутками.Перечитуючи “Марію з полином у кінці століття” Володимира Яворівського, подумала, що ЧАЕС віддали в руки людям, які були до цього морально та психологічно не готові. Зараз суспільство, що в Радянському Союзі страждало на інфантилізм, одурманене жебрацькими статками та епідеміями, впало в іншу крайність — відкидати і висміювати все, що йде “зверху”. Безумовно, дешева електроенергія нам потрібна, але ж чи готові ми до того, щоб вона не перетворилася на смертоносну іграшку?В Україні працюють чотири атомні електростанції, а їхнє керівництво бачить певні проблеми, знає, як їх розв’язувати. Інше питання: чи впораємося ми з екстремальною ситуацією у період кризи?Під час семінару була відчутна стіна, що розділяє представників громадськості (зокрема були представники “Зеленого світу” і “Всеукраїнської екологічної ліги”) й енергетиків. Представників влади зовсім не було. Доповідали заступники голів держадміністрацій районів, пов’язаних з АЕС. До речі, на Хмельницькій АЕС працює автовідповідач, який доповідає охочим про стан справ на станції. В умовах кризової економіки слова про стан аварійних ресурсів видалися загрозливими. Доповідь В. Захарова, генерального директора об’єднання “Ядерний страховий пул” стверджувала, що й на страхування покладатися не можна. А про профілактику “радіаційних” хвороб і не йдеться — навіть на Київську область бракує йоду. Тому чи можна говорити про посилення ядерного комплексу — не знаю…  

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment