СВІТ, ДЕ ГАРТУЮТЬСЯ МОЛОДІ СЕРЦЯ

Сучасне молоде покоління живе у двох вимірах — реальність і віртуальний світ. Якщо справжнє життя вимагає від людини зусиль, терплячості, наполегливості, то віртуальне — лише навичок роботи з комп’ютером. Тому і подобається молодим людям утікати від життєвих труднощів до електронного простору, де немає ні обмежень, ні обов’язків. Залежність від Інтернету така сама сильна, як від наркотиків, сигарет або алкоголю.

Сучасна молодь у середньому проводить від двох до десяти годин на день за комп’ютером, а іноді навіть більше. Значну частину свого часу хлопці й дівчата витрачають на Інтернет, де слухають музику, дивляться фільми, читають електронні книжки, спілкуються з друзями тощо. 

Захоплення Інтернетом часто викликає психологічну залежність. Дедалі частіше молодь починає жити за моніторами, ризикуючи зіпсувати зір, викривити хребет, набути головного болю, порушення сну, нервових розладів. Однак найстрашніше те, що через Інтернет-залежність молодь помирає. Траплялися випадки, коли через емоційне перенапруження гинули люди, що по 12—50 годин не відводили очей від моніторів. У світі з’явилися клініки з реабілітації Інтернет-залежних, зокрема в Японії, Кореї й Китаї, а недавно їх почали створювати у США і Європі, зокрема в Римі. Органи охорони здоров’я Китаю офіційно визнали Інтернет-залежність хворобою, що підлягає негайному лікуванню. В Україні ще не говорять про масштабну небезпеку від Інтернету для молодих людей. Проблема залежності звужується: про негативний вплив комп’ютерних ігор на особистість відомо більше, ніж про загрозу соціальних мереж, сайтів знайомств, порносайтів. Психіатр київського психологічного центру “Ноу-хау” Аеліта Гарницька пояснила причини, через які молодь стає залежною від Інтернету: “Із розширенням можливостей електронної мережі, низькими цінами Інтернет-провайдерів та широким доступом молоді до комп’ютерів кількість залежних у нашому центрі збільшилася. Пристрасть до Інтернету виникає в тих, хто відчуває дефіцит любові й підтримки. З іншого боку — людина, схильна до залежності, все життя змінюватиме уподобання — чи то Інтернет, чи то паління, чи щось інше. Залежність остаточно не лікується”.Отже, Інтернет — не така вже безпечна іграшка, як на перший погляд. Він робить людину частиною електронної системи, змушує мислити мегабайтами і розмовляти комп’ютерним жаргоном. А ще — через Інтернет молодь почала забувати дорогу до власного серця, до власного “я”, адже у віртуальному світі нема імен — є електронні прізвиська (нікнейми), нема облич — є фотографії (аватарки), нема емоцій — є віртуальні відповідники (смайлики).Інтернет знищив ті прості радощі, завдяки яким сповна відчуваєш смак справжнього життя. Зокрема, молодь втрачає розкіш безпосереднього спілкування з друзями, адже найліпшим товаришем стає комп’ютер. Молодіжна логіка така: навіщо зустрічатися з друзями, якщо є сайти, де можна з ними поспілкуватися? А ще коли холодно, іти кудись не хочеться, а вдома так зручно. З найкращою подругою, замість душевного спілкування за чашечкою чаю, можна поговорити в ICQ на роботі, адже це простіше, легше й економніше.В Інтернеті можна брехати, перебільшувати, не розставляти акцентів, адже ніхто не бачить твоїх очей, а так хочеться виглядати кращим, хоча б у віртуальному світі, де немає кордону між брехнею і правдою. Тому й здобули популярність соціальні мережі. Іноді спілкування із знайомими роками залишається на рівні електронного рукостискання.Інтернет поступово стає штучним замінником життєвого досвіду. Молодь без мети блукає лабіринтами різноманітних сайтів, накопичуючи в пам’яті інформацію, яка, може, ніколи і не знадобиться в реальному житті. Інтернет — як шведський стіл: багато всіляких наїдків — очі розбігаються, хочеться всього спробувати, однак корисних страв мало.Навіть свою найпростішу проблему молодь обговорює на форумах; витрачає дорогоцінний час на листування з незнайомцями, прислухаючись до безглуздих порад і відмовляючись від планів. Віртуальні порадники часто навіть авторитетніші, ніж люди, зокрема батьки. Якщо уявити вечір звичайної української родини, то дедалі частіше їхнє спілкування зводиться до обміну репліками з різних кімнат. Усі спілкуються з коробками: батьки — з телевізором, діти — з комп’ютером. Через Інтернет зникла традиція, коли у вільний час дівчата залишалися наодинці зі щоденниками, яким довіряли утаємничені переживання своєї душі. Тепер вони припадають пилом на полиці разом із забутими шкільними анкетами, збірками перших віршів і вирізками статей про улюблених кіногероїв. Це немодно. Зараз молодь створює електронні щоденники-блоги, головна мета яких — похизуватися собою, вигаданими перемогами, і все це гра нещирого і поверхневого актора. А в першому щоденнику жовтіють засушені пелюстки першої подарованої троянди… А чи уявляє молодь свої вихідні без комп’ютера? З ранку до ночі хлопці й дівчата, що носять звання геймери, грають у різноманітні комп’ютерні ігри. З напівзаплющеними почервонілими очима дивляться в монітор — грати, грати, грати. Електронні ґрати… Через Інтернет стирається солодкий смак зустрічей з коханою людиною й гіркота розлук. Адже можна цілодобово листуватися в електронному просторі, дарувати електронні квіти й поцілунки, обмінюватися фотографіями і спілкуватися за допомогою веб-камери. Такі вони, сучасні Ромео і Джульєтта. Колись звичайний лист був приємною звісточкою, на яку очікували днями, тижнями, місяцями. Наразі електронна пошта за лічені секунди доставить повідомлення. Тепер не випадає з тремтінням серця очікувати листа від коханої людини, довго вертіти в руках пузатий конверт, вдихаючи його запах, а потім з радістю читати слова ніжності. Тепер це лише легенди — спогади про те, як старанно виводили кожну літеру в листі, збризкували сторінки улюбленими парфумами, а прощаючись чи пустуючи — для романтики — залишали мокрий слід від сліз. Для багатьох ці спогади свіжі, але їх також поглинув Інтернет.Молодь дедалі частіше боїться залишатися наодинці з собою, заповнюючи себе електронними відчуттями. Коли раптово вдома зникає світло, молоді відчувають гостру самотність і печаль. Інтернет дає кисень… День без Інтернету проходить складно, через тиждень починається “ломка”. Потрібна нова доза електронної дійсності. І знову молодь припадає до моніторів, не шкодуючи часу, здоров’я, енергії. Ласкаво просимо в Інтернет-світ, де ніхто нікому не потрібен, де можна знайти втіху, натомість втративши духовний стрижень. Це світ, де гартуються молоді серця, які не відкриваються одне одному. Наталія АНТОНЮК 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment