«НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНИМИ ПОВИННІ БУТИ ВСІ ДЕРЖАВНИЦЬКІ СИЛИ»

Володимир КОВТУНЕЦЬ — рухівець із перших. Свого часу був одним з найвідоміших діячів Руху на Рівненщині, депутатом Верховної Ради України. Кандидат фізико-математичних наук. Нині Володимир Ковтунець цілком зосередився на діяльності, пов’язаній з виборчим законодавством, утвердженням демократичних виборчих норм і традицій в Україні. Він — один із провідних експертів у царині виборчого права. Представляє дві поважні столичні громадські організації — Інститут виборчого права і Товариство конституційного права. Тому цікаво почути його думку про перебіг нинішньої президентської виборчої кампанії.

— Пане Володимире, спробуймо охарактеризувати вже п’яті в незалежній Україні президентські вибори. Одні називають їх звичайними черговими виборами, інші надають якогось виняткового значення. Деякі політичні сили нагнітають пристрасті: мовляв, якщо не проголосуєте за нашого кандидата, то буде мало не кінець світу.

— Думаю, це просто ще один крок, який допоможе громадянам України усвідомити значення виборів для налагодження нормального життя. А попередні вибори, які ми вважаємо невдалими, мають стати уроком для прискореного виховання громадян. Сподіваюся, що нам не треба буде блукати сорок років по пустелі, щоб стати громадянами. — Що показує перебіг нинішньої виборчої кампанії, яка триває вже третій місяць? — Вважаю, що з’явилася розумна виборча агітація. Якщо хтось хоче вдатися до зомбування, то виборець вже достатньо мудрий, щоб протидіяти цьому. Але висловлюся щодо чинного Закону про вибори Президента. Він нині в такій редакції, що просто штовхає до його порушень. А чи вистачить у декого порядності, щоб не піддатися спокусам? Бачимо багато незаконної агітації, порушення принципу рівності доступу до медіа. Дуже важко когось притягти до відповідальності. Скажімо, спецвипуски журналів, газет — усе це також порушення принципу рівності кандидатів. — А що скажете про чистоту виборчої кампанії, її толерантність? Адже бачимо багато того, що називають чорним піаром. Як це все діє на виборця?— Виборці різні. Є ті, хто голосує за свого улюбленця, хоч би що той робив і що про нього говорять. А є виборці, схильні піддаватися такій маніпуляції. Є виборці, які не задумуються про те, що обирають не годувальника на п’ять років, а наймають менеджера, який належно організує державне життя.— Але ж п’ять років тому був Майдан. У чому його основний урок?— Майдан показав, що люди можуть впливати на події. І теза багатьох, навіть політично нейтральних учасників Майдану, полягала в тому, що “я сьогодні на Майдані, бо коли оберемо Ющенка, то через п’ять років, якщо він буде погано правити, ми зможемо його змінити, а якщо оберемо Януковича, то у нас ще років з 10—15 не буде жодних справжніх виборів”. Ми нині можемо провести вільні вибори. А чи могли б, якби не було Майдану? Я не впевнений. Нині Янукович і його партія в політиці вже наближаються до європейського рівня. Вони значною мірою відійшли від євразійської моделі. Хоч формально для виборця у них є гасла про другу державну мову, про скасування тестування і т. ін. Це все декларують, але й самі в це не вірять.— Перейдімо до ситуації в національно-демократичних силах, адже Ви один з їхніх фундаторів. — Думаю, що термін “національно-демократичні” не повинен бути ознакою конкретної політичної сили. Ідеологія, яку ми називаємо ідеологією національно-демократичних сил, повинна стати ідеологією всіх державницьких сил, які приходять до влади, бо є ключові аспекти, обов’язкові для кожної партії. Насамперед це підтримка національного інтересу. Не уявляю років через 10—15 політичної партії, яка цього може не підтримувати. Така партія ніколи не буде в парламенті. Тому розчинення націонал-демократів — природне явище. Зовсім несправедливо років з 15 тому націонал-демократів вважали правими. Деякі з них були лівішими за комуністів. Пам’ятаю, коли ми в Рівному в міській раді проводили перший аукціон з продажу нерухомого майна, то приміщення пікетували представники Руху й Української республіканської партії. Не комуністи. А приватизація через аукціон — єдиний нормальний спосіб. Адже те, що продавалося через аукціон, і через 15 років успішно працює. А те, що продано через так звані сертифікати, впало до нуля, бо то були папірці. Тож казати, що націонал-демократи — це праві, не можна. Ліві — теж не можна. Але, врешті-решт, програма ОУН містила багато соціальних аспектів, близьких до соціалістичних. Думаю, настав час визначатися в інших координатах. Ідеться про зайняття правих позицій щодо вільної економіки і водночас про соціальний захист людей. Про останнє традиційно говорять ліві. Врешті, потрібні Україні й ліві, але справжні ліві, які виступатимуть за соціальний захист. Ми ж нині потерпаємо від того, що немає політичної сили, яка захищала б не бізнесменів, не багатіїв, а представників середнього класу, людей небагатих. Хоч би що говорили соціалісти і комуністи, вони такими не є. Це придаток до олігархічних сил. Шкода, що нові лідери, які приходять, потрапляють у залежність від старих олігархів. У тому, що націонал-демократи розійшлися великої трагедії не бачу.— Чи можете назвати помилки в діяльності тих, кого ми називали національно-демократичними, чи вже — державницькими силами?— Бачу наші помилки у Верховній Раді попередніх скликань. По-перше, політики не навчилися нормально лобіювати інтереси бізнесу. Саме нормально. У результаті бізнес сам пішов у владу. По-друге, некомпетентність у владних структурах. Призначали за принципом: він — порядна людина, я його знаю, тож призначмо його на посаду. А він не вміє керувати, вибачте, у власній сім’ї. Ми ж його — начальником обласного управління. Кафедрою не керував, а стає міністром освіти. І тоді апарат, що зрісся з кріслами ще з радянських часів, підминає під себе такого керівника й через півроку-рік виставляє на посміховисько.Саме тому, переконаний, на часі й здорові нормальні зміни до нашої Конституції.Спілкувався Петро АНТОНЕНКО 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment