ДЕРЖАВНА МОВА — ГАРМОНІЙНЕ СУСПІЛЬСТВО — КВІТУЧА УКРАЇНА

Анатолій МАРУЩАК, м. Васильків Київської обл.Виплекана і вживлена природою всесвіту в єство будь-якого народу мова —  осердя культури, його конструктивна основа. Рідна мова забезпечує розвиток колоритної національної культури в усіх виявах. Вона — підґрунтя успішного розвитку економіки, а отже, добробуту народу. Мова гармонізує й об’єднує націю, робить її сильною, самодостатньою й авторитетною у світі. Тож українська мова — унікальна фундаментальна цінність усього українського суспільства, оскільки частка українців у ньому складає близько 80 %. Втрата нашим народом рідної мови рівнозначна цивілізаційній катастрофі. Те, що в третьому поколінні після геноциду 30-х років минулого століття принаймні 30 % українців втратили материнську мову, засвідчує про таку катастрофу. Її відгомін нині виявляється в Україні у вигляді нескінченної кризи.За таких обставин будь-яка державницька політична сила повинна зробити все для відродження мови тієї частини українців, які нині переродилися на “рускоязичноє насєлєніє”. Однак замість мовного відродження реґіонали на чолі з Віктором Януковичем пропонують нам другу державну мову і роблять це під сатанинським прапором боротьби за “права” мовно ошуканих етнічних українців. Зазначимо, що йдеться не про право зросійщених українців повернутися в лоно українства, не про їхнє право бути гідними синами і дочками згуртованої, а отже, повнокровної й сильної української нації. Йдеться про остаточне відщеплення від українства і мовне поневолення значної частини етнічних українців, знесилених геноцидом. Ідеться про узаконення їхнього етнічного виродження й офіційне перетворення на “насєлєніє”. Це справді крок до виродження, а не до відродження. Хіба можна уявити, що соловейко залишиться соловейком, коли зацвірінькав?Тож мусимо підкреслити, що підставою для розпалювання мовного питання став геноцид українців, скоєний радянським режимом. Нині десятки мільйонів ненароджених дітей і внуків убитих українців не можуть зупинити цього ганебного наміру. Якими ж моральними покручами треба бути, щоб знову глумитися над пам’яттю значної частини безвинно замордованої української нації!Росіяни, які прийняли в своє серце Україну, не висувають вимог щодо другої державної мови. Вони повною мірою усвідомлюють, що саме українська мова перебуває в упослідженому стані й потребує всілякої підтримки. Вони краще за наших “вождів” знають, що без розквіту культури українців неможливий розвиток демократії, економіки, а отже, і належний розвиток культур і мов національних меншин.Тому кожен, хто живе в нашій країні й хоче добра собі й своїм дітям й онукам, повинен допомогти Україні стати повноцінною Українською державою. Йти іншим шляхом неприпустимо за такого низького рівня загальної й політичної культури. Дві мови — це два світи, подвійні стандарти, це поділ суспільства на “наших” і “не наших”, це сепаратизм, підступна спроба зруйнувати Українську державу.Отже, реґіонали, які претендують на роль провідної політичної сили в Україні, вкрай некваліфіковано,  точніше, деструктивно підходять до мовного питання. Це свідчить про те, що їхнє твердження про свій професіоналізм не відповідає дійсності. Але найгірше, що ця політична сила зовсім не відповідає інтересам українського народу.Пам’ятаймо, що без повнокровного відродження української нації не може бути захищеним право жодної національної меншини, жодного громадянина України.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment