ТРИБУНА ВЧЕНОГО

Наталія АНТОНЮКЗ метою поширення новітніх досягнень вітчизняної фундаментальної науки й основних напрямів перспективних наукових досліджень Національна академія наук України і Товариство “Знання” України відновили роботу лекторію “Трибуна вченого”.Перше заняття відбулося 18 грудня в Київському планетарії, де колективи Інституту біохімії імені О. В. Палладіна НАН України та Товариства “Знання” провели цікаву наукову лекцію. Зі вступним словом виступив Василь Кушерець, голова правління Товариства “Знання” України, президент Університету сучасних знань, доктор філософських наук, професор. Він знайомив присутніх із гостями, яким випало виступати на почин нового задуму.Сергій Комісаренко, директор Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, академік НАН України, президент Українського біохімічного товариства, виступив із науковою доповіддю “Чарльз Дарвін і життя на Землі”, присвяченою 200-річчю із дня народження дослідника та 150-річчю виходу в світ його книжки “Походження видів”. “Молоді, повертайтеся до вивчення хімії, фізики й біології!” Із таким закликом виступив Володимир Назаренко — провідний науковий співробітник Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна НАН України, віце-президент Київської малої академії наук, кандидат біологічних наук. Присутнім запропонували переглянути відеофільм “Наука: пошуки і знахідки” про наукові розробки Інституту біохімії. Які ж проблеми постали у доповідях українських науковців? ЗОРЯНИМ ВЧЕ-НИМ — МІСЦЯ В ЗОРЯНІЙ ЗАЛІХоч 2009-й оголошено ООН Міжнародним роком астрономії на честь 400-річчя епохальних відкриттів Галілея, особливого відлуння чи розголосу в Україні це не набуло.За словами Василя Кушерця, середня зарплатня доктора наук сміхотворна, до того ж, цього року державний бюджет знову проігнорував науку, надавши на її розвиток копійки. “Центром просвіти повинен бути науковець. Мабуть, ми, науковці, у чомусь схибили, погано показуємо суспільству потребу в науці, недостатньо впливаємо на наших можновладців, не вимагаємо виконання рішень, адже наука залишається в Україні на марґінесі”, — так критично висловився Кушерець. Однією з прикрих перепон для розвитку науки професор вважає нестабільну політичну ситуацію: “Політикам зараз не до науки, вони перебувають далеко від потреби включення академічної науки до кола національних пріоритетів та належного її фінансування. Політики обирають самі себе, обслуговують самі себе й політичні ток-шоу роблять самі для себе. А народ мовчки дивиться, як мільярдери-олігархи проводять спектаклі на телебаченні”. Першочергове завдання наукової еліти — викликати в людей цікавість до наукових здобутків та піднести статус науковців: “Мета таких зустрічей — пошанувати значення і статус науковця, який вносить у наше життя інноваційний продукт. Тільки наукове просвітництво дасть старт нашому гармонійному суспільному розвитку. Наукове просвітництво починається з малого. У Біблії сказано, що з невеликого жолудя виростає великий дуб, а з малої закваски готують великий хліб. Учений-інтелігент повинен виконувати роль провідника наукової думки, бути інтелектуальною основою, прориватися через голови тих, хто не розуміє значення і ролі науки. Зустріч проводитимемо в Київському планетарії, адже це науковий заклад, що формує світогляд. Через космос можемо зрозуміти фактичну природу людини, а людина, заглядаючи в себе, може зрозуміти космос. У цьому залі серед зоряного неба — місце зоряним ученим нашої країни. БІГТИ, ЩОБ ЗАЛИШИТИСЯ НА МІСЦІСергій Комісаренко, розповідаючи про життя і наукову роботу Чарльза Дарвіна, зміг довести присутнім, що доступна подача інформації й натхнення доповідача навіть найскладніші наукові поняття роблять цікавими: “Вважаю, що в світі було троє вчених, які фактично заклали наші уявлення про сучасний світ і зробили найбільший внесок у науку. Це Галілео Галілей, Ісаак Ньютон і Чарльз Дарвін. Дарвін — зразок того, як завдяки наполегливій праці й глибині думки можна досягти блискучих успіхів”. Сергій Комісаренко викликав зацікавлення до наукової спадщини вченого, зокрема до його книжки “Походження видів”, яку він порівняв із детективним романом, що читається на одному диханні. Розповідаючи про життя англійського вченого, Комісаренко навів анекдот на тему ментальних особливостей науковців із Франції й Англії: “Француз цілий рік робить наукові експерименти, наприкінці, розуміючи, що вони зроблені неправильно, викидає зібрані дані. Англієць, навпаки, цілий рік думає, як поставити експеримент, потім останнього дня робить, і виходить щось цікаве”. Важливо, що роботи Чарльза Дарвіна залишаються класичними для науковців. Сергій Комісаренко зазначив, що в книжці “Походження видів” — не лише обґрунтовані наукові основи еволюційної теорії, а й просте пояснення сенсу життя: “В основі еволюції — індивідуальна мінливість. Організми розвиваються в геометричній прогресії, але виживають тільки ті, що пристосовуються до навколишнього середовища. Усі види в екосистемі повинні постійно еволюціонувати. І, за словами Дарвіна, людині “треба постійно бігти, щоб залишитися на місці в житті планети”. МИ — СВІДКИ ПОСТІЙНОЇ ЕВОЛЮЦІЇ ЖИВОГОСергій Комісаренко на прикладі еволюції вірусів грипу продемонстрував, наскільки цікаво відбувається зміна організмів, навіть простих, у навколишньому середовищі: “У червні цього року Всесвітня організація охорони здоров’я застерегла людство від пандемії грипу, спричиненої вірусом, що належить до типу А субтипу H1N1. У суспільстві є певна плутанина щодо цього. У ЗМІ й навіть у виступах фахівців є неточності. Зокрема говорять про ознаки, що належать зовсім іншим вірусам, а називають А / H1N1.Чому це так? Ця плутанина виникла тому, що і вірус грипу, який викликав “іспанку” в 1918—20 рр., і сезонний грип, що здебільшого теж H1N1, і пандемічний грип, який зараз називають А / H1N1-2009, майже однакові, але мають різні властивості, зокрема патогенні. З’явилася велика кількість наукової літератури щодо вивчення грипу. Вже побудоване повне еволюційне дерево цього вірусу грипу, починаючи від “іспанки” і закінчуючи недавніми модифікаціями. Вчені знайшли такі мутації, які можуть призвести до суттєвого збільшення летальності від вірусу. Також визначили місця можливої появи небезпечних мутацій. На щастя, цей вірус зараз не дуже небезпечний, рівень летальності приблизно 0,2 %, перебіг хвороби неважкий і підстав для паніки немає”.На думку Сергія Комісаренка, пандемія грипу А / H1N1 спонукає зробити висновки: “Ми свідки постійної еволюції всього живого”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment