Споконвіку до традицій нашого народу належало створення декоративних речей, прикрашання оселі, себе, пошиття тематичного одягу, що стає особливо актуальним у період зимових свят. Навіть звичайний обиватель прикрашає хоча б ялинку, не кажучи вже про митців. Про те, з чим прийшов художницький бомонд України до зустрічі нового року, розповідає народна художниця України, завідувач кафедри художнього текстилю і моделювання Інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука, професор, академік Української академії архітектури, авторка багатьох мистецьких книжок, кандидат мистецтвознавства Людмила Євгенівна ЖОГОЛЬ.
— Людмило Євгенівно, крім загальнонаціональних, чи сформувалися якісь новорічні традиції серед художників України?— Уже років з десять Спілка художників України проводить різдвяну виставку, і кожен, хто бере в ній участь, демонструє так ужинок свого творчого життя за рік, виставляючи найкращі роботи. Виставка проходить у Будинку художників, що на Артема, 2. Тут представлене не тільки декоративне мистецтво. Хоч, я жартуючи, кажу, що представники інших жанрів — художники, скульптори, графіки — нам трохи заздрять. Бо декоративне мистецтво таке тепле, скажімо, гарні ляльки в національних костюмах та все, що присвячене Різдву. До речі, цьогорічні ляльки в народних костюмах мають етнографічне, але дуже сучасне вирішення. Гарна експозиція скла. Сьогодні це не тільки київські художники. У нашому місті була велика база художнього скла, але Київський завод скла знищили, і вже один за одним ідуть від нас найкращі майстри. Але зараз і молоді роблять гарні речі. З’явилося нове покоління, яке добре працює, і дуже важливо, що його помітили, що Президент приділив цьому увагу, прийнявши звіт митців Київської області. Відбувається багато приватних заходів (галереї “Триптих”, “Ірина”). Там виставляється багато художників декоративного мистецтва. Тема Різдва Христового зачеплена в експозиції кожного художника — дуже часто через сакральне, таємниче його сприйняття. Виставляють навіть цілі галереї ікон.
— Чи є якісь усталені традиції серед студентів та викладацького складу Інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені М. Бойчука?— Користуючись нагодою, хочу підкреслити унікальність нашого навчального закладу. Таких у країні лише три. Це, крім нас, Львівська академія мистецтв, яку я закінчила 1954 року, і Львівський коледж імені Труша. Львівська школа надзвичайна. Вона тяжіє до західного мистецтва, але ніколи не зраджує народного. Вміння поєднувати сучасне мистецтво із традиціями досягли саме у Західній Україні. А наша кафедра художнього текстилю і моделювання — одна з найстаріших. Ми творимо на традиціях народного мистецтва сучасні речі. Викладачі Галина Забашта, Марта Базак — легенди українського мистецтва. Базак працює в техніці гобеленів і відома далеко за межами України. Цього року вона одержала звання заслуженого художника України. Забашта — лауреат премії імені Катерини Білокур. Усі костюми Ніни Матвієнко робить Галина Забашта. Вони настільки вишукані, сучасні, що стають творами мистецтва. Усі її моделі розроблені на основі народних традицій. 2008-го ми відзначали річницю Марії Примаченко, і Галина Василівна створила чудову колекцію сучасних костюмів на основі її творчості. Галина Забашта ще 1978 року дебютувала в Загребі. Там демонстрували її трикотаж, що став відомий усьому світові. Тоді вона працювала в Будинку моделей трикотажу. Ця художниця щороку робить прекрасні колекції. Торік вона полонила Президента своїми роботами.— Чи колядують в інституті Ваші студенти? Як вони святкують Різдво, чим прикрашають життя?— Колядують, хоч їм у цей період дуже тяжко. Був довгий карантин, вони багато не встигли. Діти недосипають, приходять на лекції “не у формі”, але працюють. Готуються до сесії, відвідують консультації. У нас нестандартний ВНЗ. Тобто студенти не тільки вчаться і складають іспити. Вони працюють у майстернях, тут створюють власні роботи. В інституті вони починають нове життя. Ми виховуємо їх так, щоб вони не забували народних традицій. У нас є викладачі, які підтримують це: Сергій Нечипоренко, Юрій Кухар, Андрій Яшко, який нещодавно захистив дисертацію. Є й чудові викладачі вишивання і моделювання, які вчать студентів прикладного мистецтва. Викладачки Валентина Костюкова, Маргарита Авдєєва та інші торік зробили прекрасну виставку в Москві “Новорічний авангард”. Вони вивчали творчість нашої чудової кубофутуристки Олександри Екстер, яку називали “амазонкою авангарду” і творчість якої була під забороною в Україні з 1924 року. Екстер жила в Парижі й створювала прекрасний авангардний одяг. Куратором виставки була доктор мистецтвознавства Кара Василіва. Виставка, що її зробили наші студенти-художники на базі творчості Екстер і яка відбудеться в Києві у лютому, гучно прозвучала в Москві. Наші студенти дуже багато вміють. Вишивають бісером, створюють одяг, тчуть килими. Вони вивчають і добре розуміють історію народного мистецтва, класики й авангарду.— Які уподобання зараз переважають у матеріалах, напрямах творчості?— Одразу спадає на думку гобелен. Безумовно, тут використовують натуральні матеріали — вовну, льон. І кожна ниточка прокладається руками, на спеціальному верстаті. Синтетику ми майже не використовуємо. Пропагуємо натуральні матеріали і натуральність у виконанні й мистецьких почуттях. Зокрема почуття сучасності дуже натуральне для молоді.
