У Київському будинку художника проходить Всеукраїнська різдвяна виставка, в якій художники різних міст і селищ України подарували (вхід безплатний) гостям Спілки художників свій святковий настрій і чисті духовні помисли.
Майже нетиповим для сучасного відвідувача вернісажів видається те, що тут можна побачити витвори мистецтва, цілком присвячені добру і красі, не навантажені повсякденною життєвою проблематикою й психологічною боротьбою.
Краса, спокій, радість життя у всіх її виявах. Ось дарувальники, колядники, чарівні квіти, плетені ляльки, ялинкові іграшки. Усе просякнуте урочистостями Різдва Христового. Багато зимових пейзажів, гри світла зі снігом, дитячих портретів. Ось немовлятко на руках у священика (“Хрещення” Ю. Пульківа). А ось русявий хлопчина вирушає вперше до школи з букетом помаранчевого кленового листя (В. Шевченко “Першокласник”). Ось, наче в мареві (розмиті мазки), як спогади далекого дитинства, дітлахи біля ялинки (В. Чаус “Дитинчата наші”), а ось юний мандрівник снігами із санчатами (М. Корягін “Пашкіна зима”). Дивлячись на обличчя дітей, дорослі відвідувачі відчувають, що саме в цьому світі є цінності, яких не відбере ні байдужість чи злість людська, ні передвиборна колотнеча, ні економічна криза.
Милуючись роботами, розумієш, що таке романтика засніжених дахів і зимової відокремленості, яку завжди несе сніг і холод, перервана святом, радісним єднанням людей (А. Калитко “Гуцулки біля церкви”, С. Крижевська “Колядники”). Різдвяні зірки, національні костюми, подарунки, добрі обличчя.
Мабуть, саме важкості нинішніх буднів завдячуємо тим, що серед сучасних художників так багато звернень до церковної, духовної тематики, зображень Богородиці з Дитям. Що в матеріальному світі може бути святішим, лагіднішим, прекраснішим, ніж художнє втілення породіллі з немовлятком? Хай пробачать мені святотатство, але дивишся на ікону, на якій, напевно, зображена дружина художника, і звучить в уяві Шевченків рядок: “І буде син, і буде мати, і будуть люде на Землі…”
Милують око і зображення закоханих пар, яких також чимало на виставці.
У містично-прекрасному світлі постають перед відвідувачами, здавалося б, звичні київські собори (Д. Скорубська “Лавра”, О. Ольхов “Михайлівський собор у Києві”). Сні має безліч відтінків, робить будівлі урочистими.
Є на виставці й гобелени, й вишиванки, і ліпнина, і скульптура. Деякі роботи виконані у своєрідній сучасній техніці, як-от “Білі квіти” М. Пікуля, втілені у техніці скла і ф’юзингу чи розшиті кольоровими намистинами святкові “Зайченята” І. Семенюк.
Завітайте на виставку, і вона заспокоїть урочистою самодостатністю світу добра і краси, вилікує виснажену морозами й поганими дорогами душу, щоб Ви могли у мирі й гармонії порадіти Новому року, що настав. Щасливого знайомства з прекрасним!
Матеріали підготувала
Людмила ІЛЬЄНКО