РІЗДВО В УКРАЇНСЬКІЙ ПОЕЗІЇ

Незабаром побачить світ книжка з однойменною назвою. Упорядники Надія Данилевська, Степан Сапеляк. Пропонуємо читачам “Слова Просвіти” вірші з цієї антології.

Богдан  Ігор АНТОНИЧКолЯдаТешуть теслі з срібла сани, стелиться сніжиста путь. На тих санях в синь незнану Дитя Боже повезуть.

Тешуть теслі з срібла сани, сняться веснянії сни. На тих санях Ясна Пані, очі, наче у сарни.Ходить сонце у крисані, спить слов’янськеє Дитя. Їдуть сани, плаче Пані, снігом стелиться життя.Надія ГУМЕНЮККолЯдкаАнгел малесенький —Носик кирпатий —Став біля хати Колядувати, Свою родину З Різдвом вітати, Про немовлятко Боже казати. Тепла колядка Двір звеселяє, Зірка Різдвяна Над нею сяє. Слухає мама, Слухає татко, Як вперше в житті Колядує дитятко.Валерій ІЛЛЯКолЯдка за УкраЇнуЛюбіть її. Во время люте, В остатню тяжкую минуту За неї Господа моліть. Т. Шевченковже до вічности півкрокута з півсотні кроків ще до хати де чекають золоті снопи колядки —         голос Колідигой святе Родздво йдуть припліскуючи поровень а береза з свого дзвона         ронить сльозу світларадуй си місячними голосами як би з того боку місяця виводять— ой з-за гірочки з-за калинонькиїхали люди з Україноньки хто воничиї душі пробив спис місячного світлав неділю рано хто вонищо той танок із ночі в день виводять місячная смерть лягає їм на лиця гей на топірцях калинова сльоза що в ній брата на вилах держить в неділю рано сипле світлом сивини той         що перед веде у танку безвічнім де співає смерть— гой ми вам колідували     йик соловейко при лузі в тузі    йик перепілка в ярій пшениційик сив зозулько у вишневім садку і розступилася земляі в світлі крові встають         вигублених мільйони Матері колідувати встають Божі діти!в неділю рано чиста їхня кров гуде в трембіті— гой вийдіть ик нам         чи спите чи чуєте.спам’ятайтесь люде вийдіть з хати киньте в сонячну скарбону свої душі порятуйте люде Матір Україну! гой дай БожеНадія ДАНИЛЕВСЬКА* * *В цей вечір в нас з тобою все просте.Після колядки наступає тиша.І дякую я Богові за те,Що він зберіг цю мить мені для вірша. Василь ГЕРАСИМ’ЮК* * * Вирвалася з ночі коляда! Вилетіла з лісу мовчазного! Сніг летить, на голови сіда неузримі, бо ніде нікого.Скрізь ніде нікого. Ліс і сніг. Пахне хвоя. Пахне, доки втягне в коло тіней, мстивих і сумних, літургійне тло старообрядне.А тобі забаглось коляди! А тобі забаглось товариства! Вік минув, як замело сліди і втекла на санях доля бистра.Це життя минає чи тремтить промінь зірки в смеречини в жмені? Наче бинда сріберна за віть зачепилась на скаку шаленім.Це тобі й зосталося: про все нагадати, душу прив’язати до зорі, що коляду спасе, кинуту у хащі, як за ґрати.По-сирітськи пахне хвойний ліс, пахне в сяйві місячна дорога. Сніг тріщить, згоряючи, як хмиз, не пече, коли шепочеш: Ольга.Іван МАЛКОВИЧСиноЧковІна першу його колЯду1.Іде з хоругвою колядки і прославляє урочисто ровесника, що шоколадки скидає із небес пречистих.Солодка, мов кутя, колядка сніги вселюдські розсуває… У роті тане шоколадка, в сердечко віра прибуває.2.Сіна зелена кутя. Темінь. Різдво таке. Боже сумне дитя славить дитятко людське. Січня суворий острог, зірка на небі німім…Що їх чекає обохв світі байдужім і злім?..Максим РИЛЬСЬКИЙ РІздвЯний сонетНезмінний свідку пращурів моїх, Золотооке небо! Ясний світе! Тобі мої замислені привіти, Акорди перші співів різдвяних!Казки ієрогліфів золотих, Незримих рук усім видимі квіти! Як бачить вас і серцю не радіти, Як не забуть усіх турбот земних.Під дальній звук урочистого дзвону Ви воскресили вбогий Віфлеєм І схилену над яслами Мадонну.Ви світите перед великим днем Над бідною кривавою землею — Нового світу новою зорею. Тарас СИЛЕНКОНоворІЧна посІвальнаЗасіваю в цему домі перший раз. Хоч і віхола надворі, завітав до вас. Крізь замети снігові в рукавичці, у теплі з току взяті запашні ніс зернята золоті. І ступивши за поріг зерна сиплю вам до ніг. Господарю й Господині, Вашим діткам, всій родині Щастя-радості бажаю. З Новим роком вас вітаю.Микола ТКАЧ* * *Сіється срібно іній, Києву дзвонить в очі Мати в пахучім сіні Боже Дитятко з ночі         Спородила.От і настала днина — Сонце зійшло на гребінь. Мати сповила Сина Поміж зірок у небі         Господнього.Віл із ягнятком збились, Дихають на Дитятко. А понад ним схилилась Мати Його і Татко         У покорі.Раду скликаймо нову — ім’я Йому надати. Друзі, брати, панове, Раді ми вас вітати         Із святками.Олесь УНДІРАКРОВІРШРодивсь у Віфлеємі Він —Ісус Христос, Господній Син: Зоря нова зійшла над світом, Даруючи землянам світло Великодушної любові О цій порі — у дні святкові.Іван ФРАНКОКолЯда(Руським господарям)IIОй, як то було із первовіку, —Гей, дай Боже! — Як жиди Христа на муки брали, На муки брали, на хрест розп’яли, Пречиста Діва весь світ сходила; Весь світ сходила, сина гляділа, Гіркії сльози все проливала, Білії ручки з жалю ламала. А де упаде її сльозонька, Там тобі стане зимна криниця; Де білі ручки з жалю заломить, Там тобі стане шумна діброва — Шумна діброва з вітром говорить; А де із жалю зітхне до Бога, Там тобі роєм — ярі пчілоньки, — Ярі пчілоньки медок збирають.Михайло ШАЛАТА РІздвоЗа вікном — густі сніжинки, Тихе біле торжество; В хаті світиться ялинка —Це Різдво.На ялинці без рахунку —Різні ласощі, кульки, І Вітусині малюнки, Й ланцюжки.Жде гостинця пані киця, Шубку чистячи свою. У прикрашеній світлиці, Як в раю.Пахне яблуками в січніЙ калачами на меду.Всюди чути: “Бог Предвічний…” —Коляду.Всюди радощі різдвяні.Всі в чеканні.ЗвіддалікЇде в білому ридваніНовий рік.Марія ВЛАДРІЗДВЯНИКВкотилася хмарка-овечкаІ лиже зірничку-ягня.Друґається думка-вервечкаІ креше слова у вогнях.В цей час Він на світ народився —Дитятком постав між людьми,На хрест і на муки згодивсяЩе там, у Отця під грудьми.Любімся, любов нам від Бога.Не злімся. Він зло переміг.Любове! Небесна хорогво,Будь прапором людських доріг.Які ми щасливі щоденно:Сам Бог з нами є повсякчас!О, велич Його незбагненна!Любов Його в серці у нас.Різдвяні Свята 2010 р. Божого в Києві 

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment