Театр на липках свЯткуЄ

Людмила ІЛЬЄНКОКиївський академічний театр юного глядача на Липках відсвяткував 85-річчя. На урочистостях стало відомо, що Президент України Віктор Ющенко присвоїв художньому керівникові театру Вікторові Гиричу звання народного артиста України й нагородив орденом “За заслуги” III ступеня. Орденами, почесними грамотами цього вечора нагородили й інших працівників театру. У привітанні Віктор Ющенко, зокрема, зазначив: “Сучасне культурне життя Києва не можна уявити без вашого театру, його оригінальної сценічної стилістики, новаторства, режисерів, акторів і музикантів”. Долучилися до привітань Верховна Рада й Кабінет Міністрів України. Ювілей пройшов на одному диханні, наче вітальна ода ТЮГу — 85-річному старожилові київської Мельпомени. Серед відомих діячів культури гостями ювілею стали Лесь Танюк, Раїса Недашківська, актори українських театрів. Творчими мініатюрами привітали ТЮГ колеги: Київський муніципальний театр ляльок, Київський академічний молодий театр, академічний театр оперети, театри “Колесо”, “Сузір’я”, “Театр на Подолі”, інші. Актори ТЮГу продемонстрували уривки з найкращих п’єс.Київський академічний театр юного глядача на Липках заснували Олександр Соломарський та Ірина Дєєва. Перша прем’єра — “Мауглі” за Р. Кіплінгом — відбулася 8 листопада 1924 року. З театром співпрацювали найвидатніші майстри українського мистецтва: А. Бучма, В. Татлін, А. Лундін, В. Вільнер, К. Кошевський, Б. Вершилов, М. Фореггер. У постановці “Синього птаха” М. Метерлінка  брав участь К. Станіславський.З 1954 року Театр юного глядача розташувався в історичному місці Києва — на Липках. Сучасне приміщення зручне, з двома сценами і глядацькими залами на 408 та на 80 місць. Вітальня гарно оздоблена дзеркалами. 2004-го театру присвоєно статус академічного.З 1991 року художній керівник театру — Віктор Гирич. Сьогодні він —  провідний фахівець постановок для дітей, режисер, який знає дитячу психологію і вибудовує виставу так, щоб дитина отримала сильні  враження, щоб вистава провокувала її на потребу співчуття й пробуджувала інтерес до мистецтва. Режисер створює молодіжний театр, звертаючись до різних за віком глядачів — і маленьких, і дорослих, апелює до тем всепереможної сили любові, добра і людяності за допомогою казки, трагедії, фарсу, мюзиклу. Театр на Липках прагне бути почутим глядачем, і саме тому говорить про вічне мовою молоді, використовуючи в постановках сучасні стилі й напрями, синтезуючи зовнішню яскравість й ефектність із глибоким внутрішнім інтелектуальним, емоційним і духовним наповненням вистави.Зараз репертуар театру налічує понад 30 вистав, що репрезентують найдобірнішу класичну й сучасну літературу: В. Шекспір, Ж.-Б. Мольєр, П.-О. Бомарше, А. Чехов, В. Набоков, І. Франко, О. Олесь, М. Гоголь, М. Твен, Е. Гофман, брати Ґрим, А. Ліндґрен, І. та Я. Златопольські, О. Генрі, Леся Українка, Лопе де Вега — це неповний перелік імен на сьогоднішній афіші Театру на Липках. 1993 року вистава “Коломбіна, П’єро, Арлекін”, 1999-го — “Пригоди Тома Сойєра”,  2001-го — “Лис Микита” отримали театральну премію “Київська Пектораль” як найкращі вистави для дітей, а 2002 року виставу “Вовки та…” відзначено цією  премією за найкращий режисерський дебют. 2004-го вистава “Серце П’єро” перемогла на VІ Московському міжнародному телевізійно-театральному фестивалі в номінації “За високу сценічну культуру”. 2007 року Київський академічний театр юного глядача на Липках брав участь у театральному конкурсі “Від античності до сучасності”, що відбувався у рамках міжнародного фестивалю “Боспорські агони” в Євпаторії й отримав “Спеціальний приз журі” за виставу “Химера”.Про сьогодення театру розповіла керівник літературно-драматургічної частини  Вікторія Філончук: “Репертуар театру завжди будувався за схемою: казки для малечі й класика. Ми працювали зі школами, виконуючи виховну місію. За радянських часів театр був змушений ставити агітаційну драматургію, тепер цього  немає. Здебільшого пропонуємо класичні казки, які час від часу набувають нового сценічного втілення. Ось вийшла прем’єра “Дванадцять місяців” Самуїла Маршака. Сценічну версію і переклад українською зробив Максим Михайличенко. Ця казка ішла в нас 1950 року, але в іншій постановці. Фабульних переворотів, як у деяких інших театрах, у нас зазвичай немає, ми поводимося із сюжетами дуже обережно. Але якщо це сучасна п’єса, як-от “Велосипед з червоними колесами” Т. Власової або “Ти особливий” О. Несміян, то тут сценічні й драматургійні вирішення можуть бути найоригінальнішими. Деякі з наших вистав ідуть рідко, бо, на жаль, велика плинність кадрів. І тому спектакль грають настільки часто, наскільки актори можуть працювати. 16 січня чекаємо на “Чайку”. Але вона так давно не йшла, що доведеться прорепетирувати її як нову постановку. Торік було три прем’єри:  “Безталанна”, “Дванадцять місяців”, “Шинель” у постановці молодого режисера Олега Мельничука із Закарпаття. Ця цікава робота брала участь у фестивалі “ТЮГ—2009” у Макіївці. Там зібралися дитячі театри з України, Росії, Франції, й вона отримала приз за найкращу режисуру. Інсценізацію твору режисер також робив сам. Він поєднав тексти Гоголя, додав “Записки божевільного” й Булгакова. Тексту там небагато. Це психоделічна, експресивна річ. Найноворічнішою виставою залишаються “Дванадцять місяців”. Цей спектакль іде в нас протягом зимових канікул”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment