КОМУ ПОТРІБЕН «СПИСАНИЙ ЕЛЕКТОРАТ»?

Володимир ФЕРЕНЦ,
м. Івано-Франківськ

На кожних виборах чомусь відбуваються затяті суперечки навколо способу голосування престарілих і хворих людей. Цього електорату чомусь побоюються як страшного знаряддя можливих фальсифікацій, хоч даремно. Навпаки — це переважно чесний електорат, якого не купиш за гречку. Великий життєвий досвід і постійна боротьба з хворобами навчили їх не сподіватись на політичні дива, розраховані на п’ять років, бо життя може обірватися завтра. Під час виборів вони мовчки дивляться у вікно, чекають приїзду людей з виборчою скринькою і вже знають, за кого віддати свій голос. Голосують дуже уважно, вірячи в праведність виконаного обов’язку. Більшість із них навчилась розумітися на політиці, на них абсолютно не діє монументальна і дорога виборча агітація вартістю в мільйони доларів. Більшість із цих людей самотні, розлучені з улюбленими дітьми, живуть у безперспективних селах і приходу виборчої комісії чекають, як візиту священика на Водохрещу.
Ідеться переважно про сільських громадян. Престарілі в державних закладах мають усі документи, але фальсифікації серед такого “правильного електорату” набагато вірогідніші, ніж на квартирах немічних виборців. У сільських бабусь і дідусів може й не бути документа про інвалідність чи тяжку хворобу — в селі цим не дуже переймаються. Як бути їм, якщо вдасться скасувати в суді рішення ЦВК про голосування вдома?
Хвилюючись за результат виборів, Тимошенко має рішучий намір запобігти можливим фальсифікаціям під час голосування вдома. Насправді не варто так хвилюватись, і про це давно говорять експерти. Фальсифікація виборів можлива лише тоді, коли всі члени комісії, які складатимуть мобільні групи, будуть представляти одного кандидата. Таке майже неможливо, зважаючи на те, що учасники перегонів мають реальні можливості для взаємного контролю. Купити голос виборця, який голосує вдома, майже нереально, а за умови жорсткого взаємоконтролю інші способи фальсифікації теж нереальні. Виборчий штаб Тимошенко впродовж кампанії демонструє таку енергію й активність, що в його здатності проконтролювати голосування вдома можна не сумніватися.
Інша річ: такий виборець голосує не завжди так, як прогнозують соціологи. І тому це непрогнозований і незручний електорат, якого ще чимало живе чи доживає, але голосуватиме він конкретно, а не проти всіх.
Моїй матері 87 років. Пересувається з палицями кімнатою, але в політиці орієнтується краще за багатьох молодих і хоче неодмінно проголосувати. Можу гарантувати: її голос ніхто купити не зможе. Там, де вона перебуває, в глухому  селі без пошти, напевно ніхто не перейматиметься турботою про якусь довідку на право проголосувати вдома. Таких багато в сільських районах України, де звично розмовляють українською і не купуються на агітацію чи гречку. Вони мають чи не найперше право за віком і за українською традицією поваги до старших проголосувати вільно, без турбот про якісь документи, що мають підтвердити їхню немічність. Можливо, це дасть їм самозаспокоєння від чесно виконаного обов’язку і трохи сили, щоб з надією прожити ще один день.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment