Нема сумніву, що студенти, викладачі, науковці української вищої школи — одна з найактивніших верств суспільства. Водночас бездумне втягування вищої школи в політичні перипетії, часом доволі брудні, явно не на користь нашій освіті й викликає дедалі більший спротив у самих ВНЗ. Показова в цьому плані позиція, яку зайняв Український католицький університет у Львові. Цей заклад виступив зі зверненням до академічної спільноти з приводу президентської виборчої кампанії. Але спершу про сам університет.
УКУ — це приватний науковий та навчальний заклад. Засновник — Фонд св. Климентія, головою якого обрано предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви кардинала Любомира Гузара. Факультети: філософсько-богословський, гуманітарний, катехитично-педагогічний інститут. Вісім науково-дослідних інститутів, найбільша в Україні бібліотека богословської літератури, видавництво. Музей Йосипа Сліпого.
УКУ — спадкоємець Греко-Католицької Богословської Академії, яку заснував у Львові митрополит Андрей Шептицький, та Українського Католицького Університету, що його заснував у Римі Йосип Сліпий. Університет відкритий для представників усіх Церков і конфесій. Тут навчаються греко-католики, православні, римо-католики, протестанти та юдеї.
Наш співрозмовник — ректор університету отець Борис ГУДЗЯК. Він народився 1960 року в м. Сиракузи (США). Навчався в Сиракузькому університеті, Університеті Папи Урбана в Римі, Папському Орієнтальному Інституті. Учень Йосипа Сліпого. 1992 року здобув ступінь доктора славістики і візантиністики у Гарвардському університеті. Того самого року приїхав в Україну і заснував Інститут історії Церкви. 1993-го очолив комісію з відновлення Львівської Богословської Академії. У 1995—2000 роках — віце-ректор відновленої Академії, нині УКУ. 2000 року був інавґурований на ректора. Відомий науковець у галузі церковної історії, автор понад тридцяти друкованих праць.
— Отче Борисе, Ваш університет має ліцензії Міністерства освіти і науки України для підготовки фахівців з вищою освітою, зокрема філософів, істориків.
— Так. Уже 10 років дипломи нашого університету мають і міжнародний статус, адже наші випускники отримують глибокі знання. Зокрема вони вивчають грецьку, латину, церковнослов’янську, англійську і ще одну з іноземних мов. На вищих курсах у нас і лекції читають цими мовами. Світ швидко змінюється, і важливо, чи ти почуваєшся відповідним до зрізу епохи.
— Нещодавно Ви виступали в Києві з лекцією про те, чи можна почуватися християнином у ХХІ столітті. Тема трохи епатажна.
— Навіть провокативна. По-іншому можна було б сказати так: як бути християнином у нашому ХХІ столітті? Наскільки це складно? Не претендую на категоричність, але хочеться поставити питання саме так.
— Маєте на увазі серйозні виклики, що стоять нині перед християнством?
— Для християнства сьогодні чимало викликів. Історія свідчить, що світ нині подібний до часів пізнього Риму. Тоді теж світ був глобалізований: був мовний витвір “койне”, питання влиття християнства в елліністично-римську культуру. Подібні виклики й нині стоять перед християнством.
— Ваш університет виступив зі зверненням до вищих навчальних закладів України стосовно нинішньої виборчої кампанії. Що спонукало до цього?
— Із сумом згадуємо тиск, який чинили на навчальні заклади під час попередньої виборчої кампанії, п’ять років тому. Отже, набагато легше опонувати такому тискові, коли є позиція, коли говоримо, що порушують автономію, свободу академічної спільноти. І тепер сподіваємося, що вища освіта в Україні займе відповідну позицію, хочемо, щоб усі академічні спільноти країни знали, що наш університет стоїть на засадах їхньої свободи.
— Ви закликаєте, щоб вищу школу не втягували в політичні перипетії?
— Саме так. І щоб піднімався рівень нашої політичної культури.
* * *
Ось деякі положення звернення УКУ до освітянської спільноти України з приводу президентських виборів:
“Ще не стерлася з пам’яті буремна осінь 2004-го. Університети стали тоді експериментальними майданчиками, на яких випробовувались маніпулятивні передвиборні технології, що і викликало бурхливі страйки студентів. Нинішній виборчий сезон обіцяє бути не менш напруженим. Отож сьогодні завдання утверджувати демократичні засади Української Конституції, плекати свободу всіх громадян, а також виховувати академічну спільноту і все суспільство в дусі активного анґажування в суспільно-політичні процеси є так само актуальним.
Сенат і ректорат університету сподіваються, що УКУ й надалі буде форумом для відкритої предметної академічної дискусії щодо актуальних суспільно-політичних, моральних, духовних і культурних питань. Це, зокрема, означає, що ми готові до дискусії за умови, що наданий нами майданчик не використовуватиметься для чорного піару та зведення рахунків з опонентами.
Спільнота УКУ прагне також зберегти автономність свого голосу й належну нейтральність щодо розмаїття партій і виборчих блоків”.
Політика Українського католицького університету щодо виборчого процесу в Україні: “Усі студенти, викладачі та працівники УКУ як громадяни України є вільними у своїх політичних і передвиборних симпатіях. УКУ покликаний плекати серед членів університетської спільноти культуру свободи та громадянської відповідальності. Жодний адміністративний тиск на їхні політичні переконання, а також на характер їхнього волевиявлення в період виборів чи загальнодержавних референдумів неприпустимий.
Важливо відстежувати, щоб стосунки УКУ з представниками різних партій, а також виборними особами не мали характеру підпорядкування їхній політичній волі та передвиборним програмам.
УКУ є навчальним закладом, відкритим до діалогу з різними політичними ідеологіями, окрім тих, які сповідують насильство і нетерпимість. У цьому сенсі УКУ вітає виступи політичних діячів — в рамках виборчої кампанії чи поза ними, — які представляють студентам УКУ та його працівникам коло ідей і проблем, що обговорюються в українському суспільстві. Виступи політичних діячів чи кандидатів різного рівня повинні мати формат не політичних мітингів чи безпосередніх “зустрічей з виборцями”, а лекцій на тему, важливу для спільноти УКУ, чи наукових доповідей з подальшим їхнім обговоренням.
Виступи гостей УКУ не повинні перетворюватися на очорнювання їхніх політичних конкурентів із застосуванням брудних політичних чи передвиборних технологій”.
Петро АНТОНЕНКО