ЗАДЛЯ ГАРМОНІЙНОГО РОЗВИТКУ УЧНІВ

Тетяна БУДАР,
журналістка, м. Бережани,
Тернопільська обл.

Навчально-виховний процес в Україні від освітніх навчальних закладів нині вимагає перегляду виховних і навчально-пізнавальних цінностей. Нові вимоги в системі освіти потребують нових підходів, зокрема методики навчання й виховання.
В освітній галузі України триває всеукраїнський експеримент “Психологічне проектування соціального розвитку особистості учнів загальноосвітніх навчальних закладів”. У ході експерименту створено нову систему виховної роботи, що передбачає застосування інноваційних технологій. У Бережанській гімназії ім. Б. Лепкого, яка бере участь в експерименті, побував кандидат психологічних наук, завідувач відділу проектування розвитку обдарованості Інституту обдарованої дитини Академії педагогічних наук, доцент кафедри психології управління Університету менеджменту Академії педагогічних наук Валерій Киричук. Як автор програми він провів ознайомлювальний семінар із психолого-педагогічного проектування соціального розвитку учнів. Під час семінару за участю начальника відділу освіти РДА І. Худого, директора гімназії М. Будара, психолога, вчителів, батьків було обговорено перші результати одного з основних етапів нової програми — діагностично-аналітичного.
Наукові дослідження проектування в Україні тривають ще з 1998 року в Центральному інституті післядипломної педагогічної освіти та Українському НМЦ практичної психології і соціальної роботи. Після відповідної експертизи у відділенні психології, вікової фізіології та дефектології експеримент набув статусу всеукраїнського. У дослідно-експериментальній роботі 2001 р. брало участь 27 навчальних закладів різного типу з восьми реґіонів України. Уже наступного року їхня кількість збільшилася до 47. Систему психолого-педагогічного проектування соціального розвитку учнів розробляли на основі фундаментальних психолого-педагогічних досліджень В. Сухомлинського, Г. Костюка, О. Савченко, С. Максименка, І. Беха, О. Киричука,          О. Коберника та інших.
Як зазначив В. Киричук, нині учасники експерименту — понад 500 шкіл. Найактивніша ця робота на Донеччині, Луганщині, Харківщині, в Криму. На Тернопільщині участь бере 21 школа.
Реалізацію діагностично-аналітичного етапу програми забезпечує психологічна служба. За допомогою діагностично-проектувального комп’ютерного комплексу “Універсал” швидко аналізують найвірогідніші причини конкретної проблеми (наприклад непорозуміння між учнями в класі чи непорозуміння із вчителем, вихователем тощо) та потенційні можливості особистісного розвитку, визначають високоефективні шляхи й методи психолого-педагогічного впливу. Можна за кілька хвилин провести аналіз проблем усіх учасників навчально-виховного процесу, класних колективів, окремих груп учнів тощо. Наступні етапи системи проектування — програмно-модельний і проектно-планувальний, коли відбувається процес проектування особистісно орієнтованого виховного змісту.
Як засвідчують результати моніторингу за програмою В. Киричука, використання цих технологій сприяє поліпшенню психолого-соціального розвитку більшості учнів. У навчальних закладах, які брали участь в експерименті, майже втричі зріс рівень інтеграції та згуртування учнів, підвищилась їхня соціальна активність, значних успіхів педколективи досягли у формуванні ціннісних орієнтацій та пріоритетів вихованців. Суттєво знизився рівень ізоляції дітей у класних колективах (у середньому на 68 відсотків). У багатьох учнів проведено корекцію вад особистісного розвитку, приміром, знижується тривожність, імпульсивність, агресивність, схильність до нечесної поведінки тощо.
Проект “Психолого-педагогічне проектування соціального розвитку учня” демонстрували на 7 Міжнародній виставці навчальних закладів “Сучасна освіта в Україні-2004”. У номінації “Інноваційні педагогічні технології у навчальному процесі” він посів третю сходинку й відзначений бронзовою медаллю, а 2006 року в цій номінації виборов перше місце (золота медаль).
Тішить, за словами педагогів і батьків, що ці інновації спрямовані на гармонійний розвиток учнів, їхнє комфортне перебування в школі, позитивні емоції у взаєминах зі школярами й педагогами.
— Сподіваємося, — зазначив  В. Киричук, — що продовження й поглиблення цих експериментальних досліджень надасть можливість вийти на реальні позитивні результати, надасть реформаторському процесу в освітній галузі більшої науково-практичної спрямованості, створить умови для прогресивного розвитку інноваційного процесу в системі української освіти.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment