ГАРНІ СПРАВИ ТРЕБА РОБИТИ ВЕСЕЛО

28 січня активісти всеукраїнського руху “Не будь байдужим!” відзначили найкращі українські освітні заклади Подільського та Печерського районів Києва, а також нагородили мовно найпослідовніших учителів і директорів шкіл цих районів. Волонтери організації планують проводити моніторинг шкіл інших районів Києва і відзначати найкращих, зокрема, наступного місяця — у Святошинському та Шевченківському районах. Переможців визначають за результатами анкетування учнів і враховуючи оцінки працівників районних відділів освіти та методкабінетів.

Надія КИР’ЯН

Цього разу в номінації “Найбільш мовно послідовний директор” відзначили Галину Сазоненко, директора Українського гуманітарного ліцею КНУ імені Т. Шевченка, та Жанну Герасименко, директора гімназії № 257 “Синьоозерна”. Вони отримали річну передплату на журнал “Український тиждень”.
Звання мовно найпослідовнішої школи Подолу виборола ЗОШ № 19, а Печерська — ЗОШ № 5. Обидва заклади отримали сертифікати на 500 гривень від столичної книгарні “Є”, де представлено широкий асортимент українських книжок.
Подяки дістали найкращі педагоги — вчителька історії спеціалізованої школи № 80 з поглибленим вивченням англійської мови Надія Панченко та вчителька української мови Фінансового ліцею Валентина Падалко. Нариси про творчі здобутки цих педагогів опублікує “Український тиждень”.
Серед початкових навчальних закладів відзначили школу-дитсадок “Паросток”, дитячий будинок “Малятко” та школу-інтернат № 6 для дітей зі зниженим слухом. Усі отримали грамоти та дитячі книжки.
Учителі подякували за те, що їхню працю відзначили. Поділилася досвідом впровадження української мови в усі сфери життя ентузіаст цієї справи Галина Сазоненко. Жанна Герасименко розповіла про те, як їхню гімназію, де понад 1200 дітей і яку відкривали як російськомовну, перевели на українську мову навчання, про труднощі з підручниками тощо. Але серед учнів і батьків не знайшлося жодного, хто через це захотів би перейти до іншої школи.
Учителі зійшлися на думці, що мовна культура — явище природне, як сонце й вітер. Якщо всі виконуватимемо Закон про мови, то не буде жодних проблем, оскільки українська — одна з найбагатших мов світу. А вчителі початкової школи зазначили, що їм приємно, коли чують, як діти навчають української своїх батьків.
Привітала педагогів письменниця, ведуча радіо “Культура”, колишній редактор дитячого журналу “Соняшник” Леся Воронина, яка, виходячи із власного багаторічного досвіду спілкування з дітьми, зробила висновок, що гарні справи треба робити весело.
“За словами Євгена Сверстюка, — сказала пані Леся, — мовне питання буде розв’язане тоді, коли не буде потреби про це говорити. Дуже хочеться, щоб це сталося швидше. Дякую всім, хто працює для цього”.
Дискусію викликала промова Оксани Левкової, директора руху “Не будь байдужим!”, яка сказала, що часто у школах вживання української мови асоціюється з фольклором, народознавством, калиною й вишиванками. На її думку, українською можна говорити про найрізноманітніші проблеми, обговорювати будь-які теми. Зійшлися на тому, що потрібно поєднувати сучасність і традиції, які в українського народу прекрасні.
Підсумовуючи розмову, заступник начальника Головного управління освіти і науки КМДА Василь Герасименко згадав, що на початку 1990-х у Києві було лише 21 % українських шкіл. Нині їх 96,5 %. Завдяки таким учителям, яких відзначали сьогодні, їхнім колегам, активістам руху “Не будь байдужим!”, ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка, яке подарувало в кожну київську школу плакати з українською символікою, диски з українськими піснями, легендами тощо, виховаємо нове покоління свідомих українців, й українська мова нарешті займе гідне місце в суспільстві й стане державною не лише на папері.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment