Олена ШУЛЬГА
Ім’я Ганни Чубач відоме не лише на Батьківщині, а й далеко за її межами. Вірші поетеси перекладено російською, англійською, німецькою, чеською, болгарською, угорською, монгольською та іншими мовами. Вона пише й музику, і народжуються пісні, летять крилато понад землею рідною — Вінниччиною, Україною… Її “Хустка тернова” стала символом української жінки — коханої, матері, берегині роду.
Творчий вечір “Ми приходим у світ для любові” зібрав небайдужих — шанувальників творчості лауреата премій ім. П. Усенка, Марусі Чурай, Міжнародної премії “Дружба”, заслуженого діяча мистецтв України, хоч Ганна Чубач і не потребує такого представлення.
Ганна Танасівна, розповідаючи про творчість, згадує: “Коли починала писати музику, мені казали: ти ж не знаєш нот! А я відповідала: зате знаю, як співала мама, як батько грав на скрипці. А я просто співаю. Наспівую мелодію, і з’являється пісня. Пісня — не просто слова й звуки, тут повинно бути щось більше. Читачі й слухачі такі уважні, що кривити душею не можна.
Якби не писала віршів, то народила б багато дітей. Така була б моя життєва місія. Оскільки маю єдину доньку, то мушу видати багато книжок”. І пані Ганна неухильно дотримується цього кредо: на виставці в Будинку вчителя було представлено 76 назв книжок Ганни Чубач. Серед них твори для дітей і дорослих: “Моя країна — Україна”, “Абетка”, “Цифри”, “Жук малий і волохатий”, “Веселі хтосики”, “Черепаха Аха”; “Святкую день”, “Ожинові береги”, “Літо без осені”, “Листя в криниці”, “Житня зоря”. Подиву гідна дивовижна працездатність поетеси.
Тематика творчості різноманітна, але переважають вірші про найглибинніші почуття — любов до матері, до Батьківщини, кохання і щастя. Ганна Танасівна переконана, що світ тримається на жінках. Вона вміє побачити і намалювати словами красу людську. “Кожна пісня — це моя доля, це вічність”, — стверджує Ганна Чубач.
Як і належить, на творчому вечорі його господиня поділилася планами на майбутнє, розказала, що попереду ще не написані, але вже вимріяні книжки, нові пісні: “Щастя створює навколо себе ауру щасливу. Тому готую нову книжку “Цілую усмішку твою”.
Вірші Ганни Чубач прості й щирі, як хліб на столі, й водночас художньо вивершені, досконалі. Є поети рафіновані, а є народні, й серед них першість належить саме Ганні Танасівні. “Слово до слова — основа”, і найкращі слова, які йдуть від серця, поетеса адресує читачеві, бо глибоко шанує його, вірить у живу душу свого народу.
