РІК БЕЗ ПАВЛА ЗАГРЕБЕЛЬНОГО

3-го лютого 2009 року закінчилася земна дорога Павла Загребельного.  Тисячі відданих читачів, відчувши гострий біль сирітства, повернулись до книжок цього самобутнього письменника, який і в жанрі історичного роману, і в творах про сьогодення був і лишається гостро сучасним. Хтось читає “Стовпотворіння”, хтось — романи  “Диво” або “Тисячолітній Миколай”, інші не перестають  дивуватися глибинному проникненню прозаїка  в таємниці жіночої психології і є гарячими прихильниками “Євпраксії” та “Юлії, або Запрошення до самогубства”. Павло Загребельний — це й “Неймовірні оповідання”, й “Думки нарозхрист”, це, врешті, “День для прийдешнього” —  твір, сповнений гостроти шістдесятництва й передчуття перемін. У читачів Павла Загребельного є одна особливість: відкривши для себе цього автора, вони його не полишали й не полишають, поповнюють домашню бібліотеку  його книжками.
До таких  читачів належить і київський журналіст Олег Дикань, якому випало не раз і не два спілкуватися з Павлом Архиповичем, фіксувати на фотоплівку   миттєвості його діяльного життя, спілкування з читачами й письменниками впродовж трьох десятиріч — від 1979 до 2009 року. Найголовніша ознака фотографій,  які ми пропонуємо до уваги читачів “Слова Просвіти”, — повнота настроїв і характерних для
П. А. Загребельного  емоційних станів. Він був рішучим, уважним до людей, твердим у слові. Він лишається письменником, що є частиною життя великої країни і великої літератури. Придивіться уважніше до фотографій роботи Олега Диканя, і ви переконаєтеся, що Павло Архипович Загребельний присутній і в нашому житті, і в українській літературі, і в Україні, адже все, написане ним, — а це три десятки романів, — залишається в кровообігу українського слова.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment