УЗАКОНЕНЕ БЕЗЗАКОННЯ

Прес-конференція Комітету виборців України в УНІАН була присвячена результатам роботи спостерігачів КВУ більш як на 2000 дільниць під час другого туру президентських виборів. Лейтмотивом її стали слова голови правління КВУ Олександра Черненка: “Так, як познущалися над законом на цих виборах, не знущалися ніколи”.
Суттєве роз’яснення. Ідеться не просто про численні порушення чинного Закону про вибори президента. Цим найближчими днями, очевидно, займатимуться завалені оскарженнями результатів голосування наші суди. Ішлося про, так би мовити, узаконене беззаконня, тобто про якість чинного Закону після його спотворення внесеними влітку численними змінами. Додам, що ця тема була провідною й на проведеній того самого дня прес-конференції Громадянської мережі ОПОРА, яка моніторила виборчу кампанію протягом кількох місяців, а в день голосування працювала на 1003 виборчих дільницях. Висновок обох організацій однаковий: навіть якщо на голосуванні було допущено порівняно небагато порушень такого закону, то викликає подив, а то й обурення рівень демократичності цього закону. А ще те, як вульгарно поводилися з ним політики, трактуючи на всі лади та проштовхуючи різні “уточнення, доповнення” до Закону, щось “дописували”, що вже неприпустимо, а часто й просто суперечили чинному законодавству.
Одним із найвиразніших прикладів такого узаконеного беззаконня було названо скандальне положення про занесення прізвищ у списки виборців у день голосування самими комісіями. Безумовно, можна зрозуміти обурення виборця, котрий прийшов на дільницю і не побачив свого прізвища у списку. Численні огріхи у списках знову, як і в першому турі, — все це на совісті виборчих комісій та місцевих органів влади, в структурі яких діють недавно створені органи реєстру виборців. Минуло три тижні після першого туру, здавалося б, час, достатній, аби виправити бодай ті численні неточності, виявлені в турі першому. Де там! Як заявили представники КВУ, ці виправлення було зроблено лише на кілька відсотків.
Правила вписування прізвища виборця в список чітко регламентує норма Закону. Вона стверджує, що в день голосування прізвище виборця може бути занесено до списку лише за рішенням суду і реєстру виборців. Таке правило діяло в першому турі. Та між турами Центральна виборча комісія бере на себе сміливість змінити норму. Видає постанову, за якою надає право вписувати прізвища до списків самій дільничній комісії, тобто без звернення до суду й органу реєстру виборців. Чому було введено таку вкрай спрощену процедуру, за яким правом? І хто тепер може порахувати, скільки прізвищ виборців було вписано незаконно, скільки їх зуміли проголосувати не один раз?
Друга скандальна норма стосувалася права виборців голосувати вдома через стан здоров’я. Закон дозволив робити це без медичної довідки про стан здоров’я, що не раз критикували експерти, громадськість. У ніч перед першим туром один із київських судів скасував дозвіл голосувати вдома без довідки. Не говоритимемо, чи демократична така норма, але вона була встановлена. І ось заступник голови Центрвиборчкому перед другим туром заявляє, що виборці можуть голосувати вдома і без медичної довідки, але “бажано” її мати. Вибачте, а що це за поняття в юриспруденції — “бажано”? Є поняття “зобов’язаний, не зобов’язаний, повинен чи не повинен”, але “бажано”?!
Втім, рекорд “підправляння” законів встановила знов-таки ЦВК. Уже в день голосування, буквально за хвилину до початку, ЦВК ухвалила постанову про те, що до виборців, які голосують удома, може йти зі скринькою двоє членів дільничної комісії. У Законі чітко написано: троє. Тож почалася плутанина. На багатьох дільницях, де, зрозуміло, ще не встигли отримати це вранішнє рішення, пішли по домівках по троє членів комісії. Потім отримали вказівку ЦВК і пішли по двоє. Удень один із судів скасував цю постанову, і знову пішли по троє. Згодом ще один суд “скасував скасування”, і пішли знову по двоє. Це все не смішно, коли йдеться про вибори глави держави.
Окрім цієї правової анархії, було зафіксовано й чимало звичних уже для нас порушень. На відміну від першого туру, одразу в кількох областях було зафіксовано використання в кабінах для голосування спеціальних авторучок, чорнило з яких зникає через деякий час після поставленої виборцем позначки. На більшості дільниць такі бюлетені зараховували до недійсних, бо вони були без позначок. А подекуди члени комісій починали, як нишпорки, вишукувати зниклі сліди позначок на бюлетенях.
У звіті КВУ зафіксовано й інші порушення. Спроби голосування виборцями або членами комісій за інших осіб. Порушення прав спостерігачів і журналістів щодо їхньої присутності на дільницях. Спроби винесення бюлетенів за дільницю, незаконного вкидання бюлетенів в урни. Порушення процедури підрахунку голосів. До цього можна додати провокації з начебто “замінуванням” дільниць, що призводило до їхнього закриття на кілька годин, а відтак порушення процедури голосування.
Цей, ще не повний перелік порушень свідчить про далекі від демократичності вибори. І річ навіть не в тому, скільки було таких порушень, бо цими днями настирливо розвиватимуть тезу, чи вплинули вони на результат виборів. Тобто, наприклад, вираховуватимуть, що частка виборців, включених у списки в день голосування (і вмотивовано, й ні) становить невеликий відсоток і “не дотягує” до рівня, за яким можна було б скасувати результати виборів на дільницях чи в округах. Річ у тому, що такий недолугий закон, а головне — таке брутальне з ним поводження, таке його “трактування” і підчищання свідчить: до демократії у нас ще далеко. І нехай не сіють ілюзій зарубіжні місії спостерігачів, яким, за великим рахунком, байдужі наші реалії. Дивує запевнення Ющенка, що, мовляв, основний наш здобуток за ці п’ять років — демократія. Мабуть, цей здобуток ще вельми скромний.
Не кажу вже про єзуїтську політичну логіку деяких помітних постатей Майдану, які заявляють: нічого не трапилося, Майдан не програв, помаранчева революція виграла, якщо в нас демократичні вибори. Мабуть, “лжемократичні”, бо перемагає не хтось, а особа, яка була символом фальсифікацій, символом анти-Майдану. Схоже, в цьому нещасному суспільстві справді “нічого не трапилося”…

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment