ОНОВЛЕННЯ ЧИ ВМИРАННЯ?

Коллаж Олександра Литвиненка

29 грудня 2009 року Міністерство культури і туризму України звільнило головного редактора “Кримської світлиці” Віктора Качулу. Це сталося у переддень 17-ої річниці заснування цієї єдиної в Криму повноцінної українськомовної газети.

У наказі, підписаному директором Державного газетно-журнального видавництва Віталієм Сатаренком і завізованому міністром культури і туризму України Василем Вовкуном, причиною звільнення Віктора Качули названі “систематичні порушення вимог наказів та розпоряджень Міністерства культури і туризму України і Державного журнально-газетного видавництва без поважних причин і неналежне виконання службових обов’язків”.
Сам редактор, тепер уже колишній, заслужений журналіст України Віктор Качула каже, що формально такі тверді дії чиновників викликала його незгода з вимогою керівників державного видавництва про радикальне скорочення трудового колективу редакції.
Водночас Віктор Качула повідомив, що через проблеми з фінансуванням протягом року періодично поставало питання про припинення друку газети і про виселення її редакції з приміщення. І громадськість Криму неодноразово протестувала проти неналежного фінансування Міністерством культури і туризму України єдиної на півострові українськомовної газети.
На підтримку “Кримської світлиці” і В. Качули висловилися Комітет моніторингу свободи преси в Криму і Кримська асоціація вільних журналістів.
На прес-конференції Президента України в Українському домі 12 січня 2010 Віктор Ющенко, відповідаючи журналістові Анатолію Ковальчуку, сказав: “Я завтра отримаю доповідь міністра Вовкуна з приводу його рішення, щоб зрозуміти його позицію, чим він керувався, коли єдиний українськомовний орган у Криму втратив свого головного редактора. Я знаю, що там є певна частина претензій міністра не стільки до редакційної політики, скільки до формування кадрової політики, чисельності й деяких структурних питань”. Як стало відомо із джерел у Представництві Президента України в Криму, якихось формальних дій чи заходів Секретаріат глави держави, попри публічне доручення Віктора Ющенка, не вживав.
Натомість реакція Мінкультури була майже миттєвою — вже наступного дня до Сімферополя прилетіли заступник міністра Микола Яковина, шеф-редактор державного видавництва Анатолій Сєриков і директор Віталій Сатаренко. У Сімферополі до них приєднався місцевий підприємець Юрій Колесников.
Київські гості привезли наказ, завізований міністром Вовкуном, про призначення новим редактором газети Леоніда Пилунського, депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим V скликання, обраного від Кримської крайової організації Народного руху України. Він — заступник голови депутатської фракції Верховної Ради Автономної Республіки Крим “Курултай-Рух”, працює в Комітеті свободи слова.
Нині “Кримську світлицю” друкують у Києві, на ДП “Газетно-журнальне видавництво”. Крейдяний папір, кольоровий друк, змінений формат поки що домінують над змістом кількох здвоєних номерів, що вийшли під назвою “Кримська світлиця” і з новою “шапкою” видання: “Всеукраїнська літературно-публіцистична і мистецька газета” замість “Всеукраїнська загальнополітична і літературно-художня”.
Так само змінився посил до читача: замість тризуба до них майорять державний український, кримський триколор та кримськотатарський прапори. З’явились інформаційні колонки російською та кримськотатарською мовами, хоч видання зареєстроване ще 1992 року як українськомовне.
Сьогодні ми друкуємо листи, які надійшли до “Слова Просвіти” від читачів уже не кримської “Кримської світлиці”. До речі, до ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка як до співзасновника жодна зі сторін не зверталася до конфлікту.
Леонід Пилунський вважає, що “досить переконувати українців, що вони українці”, що “Кримська світлиця” має омолодитися, стати талановитішою й конкурентнішою, і не бачить жодних проблем у друкуванні накладу в Києві, аби тільки він зростав.
Віктор Качула і читачі, які його підтримують, вважають, що “Кримська світлиця” має повернутися в Сімферополь і продовжувати бути “криничкою для душі” двом-трьом тисячам передплатників із семисот тисяч кримських українців.
Запрошуємо до слова всіх учасників конфлікту і читачів. Адже мусимо не дати померти українській газеті, навіть вбраній у сучасні кольорові шати.

Інф. “СП”

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment