Володимир ПРОЦЕНКО,
голова Севастопольського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка,
заслужений діяч мистецтв України
Резонансні суперечки навколо газети “Кримська світлиця” точаться з початку року. Новий головний редактор Леонід Пилунський змінив звичний стиль. Нова якісь друку сполохала кримських передплатників, мовляв, через журнальну якість видання ціна зросте, і багатьом пенсіонерам їхній багаторічний духовний скарб буде не по кишені. Щоб з’ясувати всі “за” і “проти” нових зачинань головного редактора, севастопольські просвітяни запросили Л. Пилунського на розширене засідання правління Севастопольського міського об’єднання “Просвіти”.
Приміщення просвітянської світлиці, окрім членів правління, було вщерть заповнене потенційними передплатниками “Кримської світлиці”. Виступ Л. Пилунського емоційно вплинув на присутніх, особливо в мотивації кадрових змін. Посипались гострі запитання, але відповіді головного редактора були чіткі. Які ж проблеми найбільше зацікавили севастопольських просвітян?
Відповідальний секретар міськоб’єднання Світлана Дорошенко була вкрай стурбована тим, що засновники газети, здійснюючи зміни, зробили це в недемократичний спосіб. Ніхто з них напередодні не наважився розповісти про наміри севастопольським просвітянам, які майже всі є передплатниками газети. Можливо, після дій Міністерства культури і туризму тривог і не виникло б, але склалася думка, що здійснено політичну розправу над колишнім редактором Віктором Качулою, який підтримує чинного Президента України Віктора Ющенка.
В оновленій газеті не сподобався її зміст, перенасиченість кольорами й новими рубриками. На шпальтах не відчувається патріотизму, вболівання за українську мову, яку в Криму ігнорують.
Просвітянка Тетяна Богданова зазначила, що єдина українськомовна газета на півострові нині почала говорити і російською, і кримськотатарською. Від таких “загравань” видання може позбутися частини українських прихильників. Кримських татар і росіян не привабиш окремими інформаційними колонками, надрукованими їхньою мовою. Потрібно залучати українськомовних читачів, яких у Криму сотні тисяч.
Свої побажання висловила Клавдія Трубнікова. Вона звернула увагу на вживання в статтях не українських зворотів і фраз. Це можна було б змінити, якщо коректуру робитимуть просвітяни.
Ольга Клітчук підтримала почин редакції зробити “Кримську світлицю” більш європейською. Така газета — єдина в Криму, і якщо її наситити змістом, вона може скласти конкуренцію багатьом кримським російськомовним виданням.
Просвітяни обговорювали питання залучення молоді до творчої співпраці з газетою, передплати. Ішлося про долю додатка “Джерельце”, що був об’єднавчою ланкою української учнівської молоді Криму. “Джерельце” вкрай потрібно відродити. Лунала думка щодо газетних рубрик, особливо просвітницької й освітянської сторінок, які тримали б зв’язок із читачами.
Запальна критика почала набирати ділового змісту. Відповіді й запевнення Л. Пилунського, заклики до співпраці задовольнили більшість севастопольських просвітян. Звичайно, не всіх, але надалі все залежатиме від майстерності колективу “Кримської світлиці”, вміння перенести пропозиції просвітян на сторінки газети.
