«ТЕ СЛОВО, БОЖЕЄ КАДИЛО, КАДИЛО ІСТИНИ»

Фото Ксенії Гладишевої

Євгенія ГЛАДУНОВА,
член правління Рівненського міського об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка від 1988 року

Із наближенням Шевченківських днів у березні говоримо про страдницьке життя великого українського поета, його жертовну любов до України, його безкомпромісну боротьбу за пробудження національної свідомості українців, за волю Вітчизни.
Незабаром виповниться 200 років із дня народження Тараса Шевченка, який з’явився на світ на Черкащині, у серці української землі, аби стати будителем, пророком і виразником дум її упослідженого, колись гордого козацького народу.
Майже півтора століття тому українська інтелігенція створила товариство “Просвіта”, освячене іменем Тараса Шевченка, захищаючи права, свободу, мову, культуру та гідність українців від чужинецьких окупаційних режимів. А наукова еліта України організувала Наукове товариство ім. Тараса Шевченка (НТШ), щоб згуртувати найкращі сили вчених для праці в ім’я рідного народу.
Українська Народна Республіка у перші дні свого існування проголосила 9 Березня державним святом й ухвалила рішення про масове видання творів Кобзаря, доступне малоімущим.
Українські повстанці йшли в бій за волю України проти польських, німецьких, радянських окупантів з іменем Великого Кобзаря.
1988 року товариство “Просвіта” було відроджено втретє під назвою “Товариство української мови ім. Тараса Шевченка”, бо слово — наша єдина зброя, наш щит, наша молитва.
Рівненське міське об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка, стоячи в обороні рідного слова, вписало й свою часточку в гідне пошанування пам’яті Великого Шевченка, популяризацію його творчості.
За видавничу справу в Рівненській “Просвіті” відповідає й успішно її рухає унікальна людина — Михайло Борейко. Це книголюб, подвижник, енциклопедист і патріот України. Саме він відшукав виданий Іваном Тиктором у Вінніпезі 1960 року “Кобзар” Тараса Шевченка за редакцією Василя Сімовича. Це не просто “Кобзар” — його видано з примітками загального характеру, відтак це своєрідна енциклопедія “Кобзаря”.
Ось відгуки про видання самого ініціатора Василя Сімовича: “Ця книжка, цей перший “Кобзар” для народа, хай буде цілющим ліком на поранені та зболілі народні душі, хай він стане за живий пам’ятник для Того, хто наш народ пробудив до власного, самостійного, незалежного життя”.
Академік Микола Жулинський написав прекрасну післямову до перевидання “Кобзаря” і зазначив: “Кобзар”, підготовлений доктором Василем Сімовичем, є унікальним духовним явищем”.
Книжку підготував до друку, віднайшов кошти і надрукував у рівненській друкарні Михайло Борейко. Видання 1998 року було присвячене 185-річчю із дня народження Тараса Шевченка, вийшло накладом 7 тисяч примірників. Оскільки книжка швидко розійшлася, то друкарня повторила наклад. Цей “Кобзар” має бути настільною книгою кожного вчителя, викладача, вдумливого учня і студента.
До 2000-ліття від Різдва Христового та 160-річчя виходу першого Шевченківського “Кобзаря” Михайло Борейко підготував факсимільне видання “Кобзаря” 1840 року. Ця книжка уникла недремного ока цензури. Коли цензура спохопилася, вже було запізно. Дивом перший “Кобзар” дійшов до нашого часу. Вже перший його випуск став сенсацією в зачумленій Росії Миколи Палкіна.
До ювілею “Кобзаря” книжка вийшла за змістом і шрифтом 1840 року з паралельним текстом сучасного академічного видання. Вдумливі післямови написали відомий шевченкознавець, доктор філологічних наук Василь Бородін та кандидат філософських наук Петро Лобас.
І помандрувало нове видання “Просвіти” до Національного музею Тараса Шевченка у Києві, де було презентоване громадськості за участю поважних людей — Миколи Жулинського, Сергія Гальченка, Бориса Олійника. Цей “Кобзар” отримали музеї в Черкасах, Каневі, навчальні заклади, університети, бібліотеки України. А ще зі спеціальним дарчим написом були вручені делегатам Всесвітнього Форуму українців напередодні Дня Незалежності України. Це видання профінансував світлої пам’яті міський голова Рівного Віктор Чайка. Дуже багато зусиль доклав до видання книжки та її презентації в Києві та Рівному нині, на жаль, покійний голова обласної “Просвіти” Петро Кульчинський.
Спільно з Товариством української мови ім. Тараса Шевченка у Чикаґо (керівники Віра та Богдан Боднаруки) було видано “Правду Кобзаря” Василя Барки, якому 2002-го виповнилося 95 років. Це збірка статей про правдиве слово Великого Шевченка, яке спотворювали, підлаштовували під комуністичну ідеологію більшовицькі писаки. Для читача підрадянської України це було справжнім відкриттям. Книжку в Україні не видавали. Про це ґрунтовно написав у післямові “Від правди до істини Шевченка” доктор філологічних наук Ярослав Поліщук.
І ще один “Кобзар” видало Рівненське міське об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Тараса Шевченка. Це повне наукове видання “Кобзаря” за редакцією та з примітками Василя Доманицького, яке вийшло 1910 року і його наклад повністю конфіскувала цензура. Що так роздратувало царську цензуру? А те, що всі твори Шевченка були звірені за його рукописами (за винятком чотирьох).
Так, правдиве Шевченкове слово било по російських окупантах, кликало українців до боротьби — саме цього прагнув Тарас Шевченко:
Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Украйні понеслось,
І на Україні святилось
Те слово, Божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.
Якимось дивом видання “Кобзаря” Василя Доманицького дійшло до нас і зберігається в єдиному примірнику в Національному музеї Тараса Шевченка в Києві. Знайшовся спонсор — голова правління ВАТ “Рівненський завод високовольтної апаратури” Семен Дем’янюк. Ошатно оформлена книжка вийшла у видавництві “Волинські обереги” 2004-го з післямовою Сергія Гальченка, до 190-річчя Тараса Шевченка.
Читаючи Шевченка, дивуєшся його пророцтвам, його гірким докорам українцям, особливо актуальним сьогодні:
За що ж боролись ми з ляхами?
За що ж ми різались з ордами?
За що скородили списами
Московські ребра??

Що ж на ниві уродилось??!
Уродила рута… рута…
Волі нашої отрута.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment