НЕСЕМО СУСПІЛЬСТВУ ДОБРЕ ТА ВІЧНЕ

Запорізьке обласне об’єднання ВУТ “Просвіта” ім. Т. Шевченка святкувало 20-річчя відновлення роботи

У БК “Орбіта” провели урочисті заходи, до яких підготували виставки робіт народних майстрів Запорізького краю та друкованої продукції ВЦ “Просвіта” і “Дніпрові пороги”. Відбувся концерт за участю просвітянського хору “Запорозькі козаки”, кобзаря Володимира Дяденка, колективу Запорізької міської козацької дитячо-юнацької спортивної школи бойового мистецтва “Спас”, театральної студії при ЗНУ.

Олег ТКАЧЕНКО,
голова Запорізького обласного об’єднання ВУТ “Просвіта”

На Запоріжжі “Просвіти” були створені 1917 року. Але є відомості про те, що Гуляйпільська “Просвіта” існувала ще 1916-го. На початку ХХ сторіччя просвітяни добилися від міської влади передачі для своєї діяльності Народного дому.
Згідно з архівними документами, Товариство мало багато членів. При “Просвіті” працювали театральний, співочий та лекційний гуртки, діяла бібліотека-читальня. Просвітяни влаштовували в міському саду платні гуляння на користь Товариства. Вони мали власний кіоск на вулиці Соборній для продажу українських книжок, які користувались великим попитом.
Взявшись за справу в роки, коли точилася боротьба за владу, “Просвіта”, була єдиним рятівником української мови, культури, духу нації. Чимало з тих “Просвіт” носили імена Т. Шевченка, Б. Грінченка, І. Карпенка-Карого. Свою мету товариства бачили в тому, щоб “будити і задовольняти громадянство в справі освіти, морального і художнього виховання, фізичного розвитку та привчити громадян до громадської праці” (Балабинська “Просвіта”), “в об’єднанні всіх сил на добробут українського народу” (Благовіщенська “Просвіта”). А Мелітопольське Товариство ставило за мету “проводити культурно-просвітню роботу в українських національних формах”.
Катеринівська “Просвіта” Гуляйпільського повіту мала вісім хат-читалень, школу лікнепу, хор, драматичний гурток, книгозбірню, оркестр, дитячий, лекторський гуртки, профсекцію  (ремісничу школу). Основу “Просвіт” у нашому краї становили переважно представники місцевої інтелігенції (вчителі, лікарі).
Не витримавши тиску радянської влади, Запорізька “Просвіта” 1922 року припинила існування. Але після десятиліть забуття, 1988-го, створено осередок Товариства шанувальників української мови ім. Т. Г. Шевченка в Запорізькому інституті “УкрНДІспецсталь”. Головою осередку обрали Ю. Рожка, затвердили раду в складі Г. Лоцмана, С. Панфілової, І. Стеценко, В. Канюки, Ю. Черняка. К. Лямцев, В. Сімчицький та інші стали ініціаторами первинного осередку.
Другим був осередок товариства “Просвіта” при Мелітопольській міськрайонній газеті “Серп i молот”. Його створив редактор С. Ткаченко.
Пізніше відновили роботу Запорізького міського об’єднання, ініціаторами якого стали Юрій Рожко та Дмитро Симоненко.
Запорізьке обласне об’єднання відновлено наприкінці 1989 року на установчих зборах. Головою обрали професора В. Чабаненка. Було організовано курси з вивчення української мови, створено хор “Запорозькі козаки” під керівництвом Петра Стєпкіна. Товариство проводило велику роботу до свят козацької слави та “Червоної Рути”. Пізніше В. Чабаненка замінила нині покійна народна артистка України Тетяна Мірошниченко. Після неї організацію очолював Гарі Калайда, у якого прийняв естафету доктор філологічних наук Тарас Шевченко. Провели науково-практичні конференції, зокрема “80-років від дня проголошення Української Народної Республіки”, “Тарас Шевченко і Валуєвський циркуляр крізь призму сьогодення”. Проводимо вечори, присвячені Дню української писемності та мови, заходи до дня народження Тараса Шевченка, Дня Незалежності України, вшановуємо жертв Голодомору. Багато років функціонує видавництво “Просвіти” “Дніпрові пороги”. Меценат Микола Тараненко за власний рахунок купив трикімнатне помешкання й подарував його обласній “Просвіті”. Тепер тут розташовуються правління, бібліотека та видавництво. За короткий період воно випустило десятки книжок, автори яких — мешканці нашого краю. Велика подяка за цю роботу Володимирові Іванову.
Активну роботу веде об’єднання “Просвіти” Гуляйпільського району (очолює Василь Коростильов), Мелітопольське міськрайонне об’єднання (професор Ґудзь), Бердянське (Володимир Пилипенко), Куйбишевське (Володимир Коротенко). Щоденно просвітяни несуть українське слово, крок за кроком відроджуючи націю, будуючи українську Україну.
Якщо будемо сильними, об’єднаними духовно, то нас ніхто не здолає. Адже Україна — це кожен із нас.
Попереду копітка праця. Започатковано роботу Клубу української молоді. Для консолідації зусиль створено просвітянський блок, до якого увійшли “Просвіта”, Союз Українок, “Молода Січ”, КУН, УПА, молодіжна організація “Небо”, Українська Народна Рада, Гуляйпільський козачий округ та Спілка офіцерів України.
Ми видаємо просвітянську газету “Дніпрові пороги”, створили Інтернет-сторінку облоб’єднання. Запроваджуємо практику зустрічей з активом, творчою інтелігенцією та реґіональною елітою області задля співпраці в побудові українського громадянського суспільства. Налаштовані на позитивну роботу єдиною командою.
У зв’язку з тим, що сьогодні з’явилися нові загрози українській мові та державі, закликаю всіх як один стати на захист 10 статті Конституції України. Ми повинні відбити зазіхання на найсвятіше, що є у кожного свідомого українця. Як один з механізмів боротьби, закликаю засипати Верховну Раду листами, телеграмами відповідного змісту. Загальновідомий вислів: “Немає мови — немає держави”. Своїми рішучими діями зупинимо зазіхання космополітів на нашу мову.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment