ЗАСОБАМИ СКУЛЬПТУРИ

Деметр Чипарус. Танцівниця з віялами

Сергій КЛИМКО
Фото Ксенії ГЛАДИШЕВОЇ

Весну арт-ринку України відкрив Великий скульптурний салон в Українському домі. Перлинами цьогорічного вернісажу, за твердженням організаторів, стали експозиції творів українця Грегора (Григорія) Крука та румуна Деметра Чипаруса. Проте щоб потрапити до цих перлин, шанувальникові потрібно подолати цілий ліс сучасного мистецтва під назвою “Дерев’яна скульптура на зламі століть”: шлях перегороджують різного ґатунку пеньки, колоди та збиті докупи дошки авторства Миколи Степанова, Миколи Кривенка, Юлія та Льва Синкевичів, інших майстрів сокири та рубанка. “Новий примітивізм” експозиції, розташованої на головному майданчику першого поверху, дає змогу відчути впевненість у власних силах: в епоху високих технологій ми все ще можемо за допомогою знарядь первісної людини творити шедеври.
Далі глядач зіткнеться з боротьбою протилежностей: Григорій Крук і Деметр Чипарус є унаочненими антитезами в естетичному й політичному сенсі — завдяки їхнім роботам бачимо два полярні погляди на “другу стать”: “жінка як засіб” і “жінка як мета”.
Розташована у лівому крилі виставка емігранта Крука демонструє жінку-камінь, жінку — сільськогосподарський комбайн, чия гіпертрофована округлість і міць вписується в канонічне зображення циркового силача. Поруч із жінками, “закутими” в кожухи, представлено й оголені фігури, які демонструють відносну емансипацію, зміну соціальної ролі (наприклад “Танцівниця”), проте зберігаючи статуру танка. Роботи, виконані майстром впродовж 1960—70-х, побували на багатьох престижних виставках Парижа, Берліна, Мюнхена та інших європейських столиць. За словами Людмили Пекарської, яка привезла колекцію до України, Григорій Крук, не маючи можливості повернутися в соціалістичну Україну, повертався на Батьківщину подумки, зображуючи співвітчизниць.
Праве крило першого поверху Українського дому віддали скульптурам Деметра Чипаруса з приватної колекції мільйонера і колекціонера Ігоря Воронова. Румунський майстер набув великої популярності в салонах Парижа ще на початку ХХ століття завдяки переосмисленню античного статку, а саме скульптури, виконаної з золота та слонової кістки. Моделі Чипаруса — Іда Рубінштейн, Тамара Карсавіна, Анна Павлова — витончені й граційні, створені для споглядання й оспівування. Виконані з коштовних матеріалів, вони — зразки “антикризового” стилю 1920-30-х — ар-деко. Світове визнання, коштовності та показова легкість образу не може не імпонувати вітчизняним уявленням про належний вигляд світу багатства і розкошів.
“Ця скульптура приємна багатьом шанувальникам мистецтва, її не потрібно тлумачити, адже все, що майстер хотів сказати, — на поверхні. Вона зрозуміла для 95 % людей, чутливих до мистецтва”, — стверджує Наталка Заболотна, директор ДП “Український дім”. Середня ціна експонатів Воронова (Чипаруса) — 50 тисяч євро та їхній успіх на “Крістіс” та “Сотбіс” проти 100 тисяч страхової суми за всю колекцію Крука здатна підкреслити навіть нескромний шарм власника “Ролс-Ройс Фантом”.
Другий поверх салону займає виставка-продаж робіт сучасних українських скульпторів. В умовах фінансової кризи на великий попит розраховувати їм не доводиться, зате, за словами її учасників, це “єдине місце, здатне зібрати таку широку аудиторію”.
Окреме приміщення на другому поверсі (й окреме місце в сенсі художньої актуальності) займає виставка протеже галереї “Колекція” одесита Дмитра Дульфана “Реальності”. Його кольорові скульптури — світильники, виконані із застосуванням плавленого поліетилену, нагадують нутрощі космічного корабля з фільму “Чужий”, вигідно вирізняючись на тлі матеріалістичного фундаменталізму інших авторів. Психоделічний характер творів Дульфана не заважає їм бути цікавими і привертати увагу, принаймні “інноваційним підходом” до форми.
Щодо суспільної актуальності Великого скульптурного салону можна зазначити, що, насолодившись мистецтвом сучасної скульптури, а на виході знову здолавши неопримітивістський ліс і побачивши з Європейської площі адміністративні будівлі вулиці Грушевського, глядач може відчути їхню певну спорідненість з Українським домом. Але, на жаль, навіть за плату 25 гривень він не зможе до них завітати, аби пересвідчитись у небезпідставності порівняння політекономічної та художньої скульптури.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment