ЛЮБИВ ВІН «СЛІВ НЕПЕРЕМОЖНІ ЗЛИВИ»

19 березня виповнюється 115 років з дня народження Максима Рильського, видатного поета, перекладача, публіциста, громадського діяча, академіка АН України.

Максим Рильський — дивовижний поет, який почав з оспівування романтичних “білих островів”, “синьої далечіні” мав широку ерудицію, любив простоту, риболовлю, рідну Романівку Сквирського повіту на Київщині, звідки родом його мати і де пройшли дитячі роки. 1924-го він писав: “Тож не дивуй, що — стомлений без праці — // Смиренно утікаю, мов Горацій, // На вогкий шовк родимих берегів, // Де я зростав, де слухали мій спів // Лелеки й чаплі — не панфутуристи, // Де тепле небо, де повітря чисте, // Де комарі танцюють угорі, // Де мислі теж легкі, як комарі…” Впродовж життя він любив утікати “од бур, огнів і завірюх // У край, де друзі за удками стежать // І до гуртів письменських не належать”.
Він залишив значну творчу спадщину: прекрасні поезії, багато перекладів зі слов’янських і західноєвропейських літератур, наукові праці з мовознавства та літературознавства. Останні тринадцять років Максим Тадейович жив у Києві, в Голосієві у двоповерховому будинку з горищем, зведеним за його власним проектом. В будинку розташовано літературно-меморіальний музей. Працівники музею Максима Рильського та громадськість готуються відзначити ювілейну дату. Про це розповіла директор музею Вікторія Колесник.
— Вікторіє Леонтіївно, які заходи заплановано до ювілею?
— До 115-ої річниці ми готувалися не один рік. Зараз плануємо коштом Держтелерадіо за програмою “Соціально значущі видання” надрукувати книжку “З трудів і днів Максима Рильського”, до якої увійдуть критичні статті, вибрана лірика й переклади. Сигнальний примірник уже готовий.
Нині маємо ще одну визначну подію — 100-річчя з дня виходу першої збірки Максима Рильського “На білих островах”, видану 1910-го, коли поетові було 15. Деякі літературознавці вважають, що саме з цієї збірки починається український модерн. Про це свого часу писав критик Ігор Костецький, один з учасників МУРу (мистецького українського руху). Зусиллями Фонду імені Максима Рильського підготували репринтне видання, яке, сподіваємось, вийде до ювілею. Презентацію видань плануємо провести 29 березня в Укрінформі.
Крім того, цього року спільно з Національним реставраційним центром провели ревізію книжкового фонду меморіальної бібліотеки Максима Рильського, вибрали 45 видань, які потребують реставрації. Три відреставрували торік, дев’ять плануємо відновити до 22 травня. Фінансування цієї програми здійснено завдяки президентському фонду Леоніда Кучми. Реставруємо також рояль Максима Рильського у вітальні нашого музею. Це музичний інструмент початку ХХ століття. Саме тоді роялі “Шредер” почали виготовляти масово. Адже раніше їх робили на замовлення, тобто кожен рояль мав індивідуальне звучання. Цей рояль потрапив до Рильського від Михайля Семенка, репресованого українського поета, чоловіка Наталії Ужвій. Максим Рильський підтримував актрису все життя, допомагав їй долати життєві складнощі, негаразди.
Також готуємо в музеї розширену виставку унікальних видань з колекції Максима Рильського, яку робимо щороку за програмою “відкриті фонди”. До 22 травня плануємо презентувати відреставровані книжки. А 22 березня буде продемонстровано відреставрований рояль.
19 березня, в день народження поета, о 12 годині, як завжди, проведемо мітинг біля пам’ятника Максимові Рильському.
Свого часу Президент Віктор Ющенко підписав постанову про урочисте вшанування 115-річчя з дня народження Максима Рильського. За планом Міністерства культури і туризму повинен бути урочистий концерт у Національній філармонії України. Цей захід перенесено на другий квартал року.
— Чи вплинула криза на відвідування музею?
— Відвідувачів зменшилося через те, що неподалік будують метро, а це ускладнює під’їзд до музею. Найбільше відвідують мешканці Голосіївського і Шевченківського районів. З віддалених районів добиратися важче через величезні затори.
Взимку до музею приходять переважно кияни, а влітку приїжджають з усієї України, але не дуже багато. Це, як правило, окремі відвідувачі.
Часом приїжджають росіяни, білоруси, зокрема колеги з різних літературних музеїв — Якуба Коласа, Михайла Шолохова тощо.
На жаль, київські екскурсійні бюро туристів літературними місцями не водять. Ми розробили проект “Київ літературний”, але поки що він не здійснений.
— Чи підтримує Вас влада?
— Не так, як хотілося б, але найнеобхідніші виплати отримуємо. Крім того, за допомогою Київської міськдержадміністрації у нас щосуботи безплатний вхід для учнів і студентів, а в останню суботу місяця — для всіх.
Маємо також підтримку Голосіївської райдержадміністрації (голова Сергій Миколайович Садовий). Нам пообіцяли зробити косметичний ремонт музею, пофарбувати паркан. Маємо план заходів, які проводимо саме в Голосієві. Представники відділу культури нерідко на них присутні. Біля музею росте меморіальний сад, якому більше сорока років, він потребує серйозного догляду. Працівники Голосіївської райдержадміністрації запросили спеціалістів відділу фруктових дерев Зеленбуду Ботанічного саду Академії наук, які зробили спеціальну обрізку.
— А спонсорів маєте?
— Часом допомагають фабрики району. Нині створена рада директорів Голосіївського району. Ведемо з ними переговори, щоб вони виступили як наглядова рада музею. У цьому дійшли згоди, сподіваємося, що будуть і практичні кроки.
— Чи сприяєте сучасним поетам?
— Плануємо провести ІІІ Всеукраїнський поетичний вернісаж, у якому візьмуть участь усі охочі. Торік найменшому учасникові було одинадцять років, найстаршому — 73. Девіз вернісажу “Світ по-новому відкривати, поете, обов’язок твій”. Підбиваємо підсумки на художній раді музею, потім передаємо твори до Фонду культури, де остаточне рішення приймають відомі поети: Борис Олійник, Іван Драч, Микола Луків. Обирають дванадцять переможців. Кожному даруємо кришталеву троянду, вручаємо диплом. Два роки нагороджували лауреатів у Національній філармонії України, це улюблене місце Максима Рильського. Для переможців — не киян влаштовуємо екскурсію по Києву.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment