АРХАНГЕЛ МИХАЇЛ

Фото Олеся Дмитренка

Михайло ДЕГТЯРЬОВ,
мистецтвознавець

Ангел у монотеїстичних релігійно-міфологічних системах — символ безплотних надприродних сил, що підносяться й опускаються в просторі між Джерелом життя (Богом) і світом явищ. Зазвичай ангели заступаються за людину. Їхні зображення з’явилися ще на початкових етапах розвитку культури. Уже на IV тисячоліття до нашої ери майже зникають будь-які відмінності між ангелами й окриленими божествами.
Ангел у перекладі з грецької означає “посланець”, “вісник” (Божої волі).
Згідно з біблійними уявленнями, тіло й одяг ангелів зіткані зі світла: такі самі легкі, мінливі й сяючі. У ранньохристиянську епоху з’являються зображення ангелів у людській подобі (починаючи з IV століття н. е. здебільшого з двома крилами); у ранньохристиянському мистецтві вони, як античні генії, зодягнені в туніки, у візантійському — в розкішні строї. Ангельські атрибути — це вогненні мечі, труби, скіпетри, списи, знаряддя тортур, ваги, кадила, музичні інструменти, а також квітка лілія як символ чистоти.
Ангели, що зрадили Бога, — це біси, чорти, демони, злі духи, вороги людей, слуги головного з грішних, що повстав супроти Бога і був скинутий у пекло, — Сатани. Біси намагаються звабити людину на грішний шлях, занапастити її, забираючи душу в пекло. Біси у традиційному іконографічному вигляді — це схожі на людей істоти з крилами, водночас із рогами, ратицями і т. ін. Диявола часто зображують у вигляді дракона або змія.
У Святому Писанні визначено дев’ять різних чинів або ступенів ангельських, а саме: Серафими, Херувими, Престоли, Господства, Сили, Влада, Початки, Архангели й ангели. “Архангел” означає головний ангел, “Князь ангелів”. Імення Архангелів, що відомі зі Святого Письма, такі: Михайло (Хто як Бог), Гавриїл (Сила Божа), Рафаїл (Допомога, Зцілення Господнє), Уриїл (Вогонь і світло Боже), Салафиїл (Молитва до Бога), Ієгудиїл (Хвала Божа), Варахиїл (Благословіння Боже), Ієремпіл (Висота Божа).
Згідно з християнськими уявленнями, кожен з Архангелів поєднаний з однією з планет (Гавриїл — із Місяцем, Рафаїл — з Меркурієм і т. ін.) і певним чином впливає на земні справи. Символ Архангела Михаїла — Сонце.
Кожен з Архангелів має власну печатку із символічним знаком. Емблема на печатці Архангела Михаїла — Тризуб. Архангел Михаїл — “Вождь небесного воїнства” — “Архістратиг”, “один із перших князів”, “Князь великий”. Він переможець Сатани, покровитель воїнів.
Християнське мистецтво традиційно зображує Св. Михаїла у лицарських обладунках, зі щитом, списом або мечем. Меч може бути у вигляді променя світла або струменя вогню. Зодягнений Архангел у коротку туніку і гіматій.
У деяких композиціях Архангел виступає у пишному одязі візантійського імператора зі скіпетром і державою. Навколо його голови — німб, поза вухами — стрічки “слухи” (тороки), через які він чує голос Бога. Обличчя зосереджене. Архангел Михаїл символізує упевненість у справедливості боротьби зі злом, переконання в остаточній перемозі добра.
У сцені “Страшний суд” Архангел Михаїл зображений із вагами в руках, на яких зважує душі грішників і праведників. Під ногами Архангела-воїна часто зображують переможеного ним Сатану (в напівлюдській подобі або у вигляді змія чи дракона). Крила за спиною Михаїла дають змогу відрізнити його від інших переможців — “змієпоборників”, наприклад Святого Юрія (Георгія), Святого Димитрія Солунського, Святого Феодора Тирона та ін.
Архістратига Михаїла шанували на Русі-Україні як найнадійнішого помічника у ратних справах. На його честь освячували багато храмів, його заступництва постійно просили князі перед походами.
“Зображення на червоному щиті білої (срібної) постаті Архангела Михаїла — Небесного покровителя України та її Збройних сил відоме з XII ст. Спочатку це був державно-династичний знак київських Мономаховичів — Мстислава та його нащадків. Із середини XII і в XIII ст. цей знак став емблемою Староукраїнської держави. Його зображували на гривнях, на печатках князів, на їхніх шоломах, а пізніше — на гербових щитах і знаменах. За кількістю різновидів і давністю традиції Архангел Михаїл посідає перше місце серед історичних, національних, земських і родових гербів України”. ( Із дослідження Р. Климкевича).
“Архангел Михаїл як давній староукраїнський знак постійно був гербом Київської землі в усіх її трансформаціях — князівства, воєводства, намісництва, губернії… Заслуговує на увагу трансформація герба. Найдавніші його зображення ще цілком язичницькі — в правиці Михаїл тримає або спис, або традиційний для скитських царів і, треба думати, київських князів скіпетр із Тризубом-навершшям. За часів воєводства (належності Київських земель до Речі Посполитої) Михаїла позбавлено царського скіпетра і натомість озброєно опущеним долу мечем. За часів намісництва Архангел зводить праву руку з мечем і бере щит…” (підтверджує О. Братко-Кутинський).
Згідно із законами геральдики, опущений долу меч має означати покірність київських воєвод литовській (пізніше — польській) короні. Зрозуміло, таке зображення “покірного” ангела цілком влаштовувало російських царів та імператорів.
Щодо кольорової характеристики герба, то після періоду польсько-литовського панування (ХVІІ—ХVІІІ ст.) початкову біло-червону гаму, властиву також гербу магнатської Польщі (білий орел на червоному тлі) й феодальному Литовському князівству (білий кінь на червоному тлі), було замінено на жовто-блакитну (золотий ангел на блакитному тлі). У таких національних кольорах київський герб “дожив” до самої революції.
Тож доцільно було б удосконалити герб Києва, який затвердила Київська міська рада у травні 1995 р. Це стосується кольорового вирішення; треба здійснити його в гамі традиційної національної символіки.
Водночас доцільно на щиті Архангела хрест, який з’явився з ініціативи авторів останньої редакції, але він не зустрічається в пам’ятках іконографії, замінити на достовірніші емблеми, символічні знаки самого Архангела Михаїла —Тризуба або Сонця. Один із цих знаків можна розмістити також на грудях Архангела.
Цікаве скульптурне зображення Архістратига, створене у кінці 1870-х рр. за проектом Єви Куликовської (дані краєзнавця В. Ковалинського) було розміщене на шпилі будівлі міської Думи, зруйнованої у роки Другої світової війни. Тут, на відміну від традиційної “оборонної” геральдичної схеми (меч в Архангела на рівні його грудей), або порівняно із виразом покірності та смирення (коли меч Архангела опущено донизу), недвозначно втілена ідея наступу, атаки — Архангел тримає меч над головою. Схоже композиційне вирішення можна побачити у фігурі Архістратига над центральним фронтоном костьолу Святого Миколая на вул. Великій Васильківській.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

One Thought to “АРХАНГЕЛ МИХАЇЛ”

  1. Дуже добре! Назва “Хутір Михайлівський” вказує на те, що тут вже земля, покровитель якої – Даждь Бог. Французьке “miche” – кругла буханка хліба (Проскура – у назві “Проскурів”,нині – Хмельницький). “Хліб наш насущний дай нам днесь!”, бо він – Паппай (від українського і латинського “pappa” – хліб, годувати, кормити. У німців – “pappeln”. У назві “Бористен” грецьке “βορα” – їжа, корм. Теж – Паппай.

Leave a Comment