Related posts

One thought on ““Слово Просвіти”, ч. 13 (546), 1-7 квітня 2010 р.

  1. Леонід

    Дуже добре ,що П.Антоненко нагадав про євгеніку холопства та про союзну сверблячку хоч сьогодні,коли розмахуємо кулаками після бійки,після виборів,не роблячи до того ж грунтовних висновків із помилок В.Ющенка,без чого оте холопство матиме повторення ще в гіршому варіанті.Повторимо замовне:”Буде Ющенко-буде Україна”.Тож,пане Петре,на Вас і на “Слово..” надія,що висновки із помилок В.Ющенка ми не забудемо.Може почує Вас і Олексій Волинець(“Не хочемо юшки!”),який б,є себе в груди,не усвідомивши ,що українці,українська нація хвора,нас треба лікувати негайно,то тоді ми дійсно не станемо “бидлом”,відстоїмо українську мовуі не боятимося появи Табачника.А поки-що -гляньмо на себе в дзеркало.Як пропонував нам Анатолій Погрібний,про якого не тільки треба згадувати і писати ,що нам його не вистачає,а якомога широко пропагувати його погляди,його справу,його слово до українців і працювати всім так,як це робив він і як закликав вийти із стану “дурного хохла.Саме “Просвіта”і “Слово..” мають розпочати з нової сторінки і на новому рівні справу А.Погрібного,щоб він був з нами,українцями,кожного дня.Оце і буде захист української мови як державної не на словах,а на ділі,діями,ще раз ,зробивши висновки із того,що сталося 7 лютого,із помилок В.Ющенка,помилок євгеніки холопства.

Leave a Comment