НЕ ВМИРАЄ ДУША НАША

Тетяна ЧУЙКО

Науково-методична робота — лише один із видів діяльності Національного музею Тараса Шевченка. Так само надання консультацій щодо побудови та діяльності шкільних “Шевченкових світлиць”-музеїв і допомога учням у глибшому опануванні матеріалів про життя і творчість геніального поета-художника — тільки частина цієї роботи. Така, що потребує часу, уваги, іноді навіть проведення певного комплексу пошуків і, звісно, поваги до юних шевченкознавців-музейників, які роблять перші, проте впевнені кроки на цьому шляху. А навзаєм науковці Національного музею Тараса Шевченка отримують радість і втіху від успіхів своїх молодих друзів. Так, у м. Красноперекопську АР Крим маємо таких у загальноосвітній школі І—III ступенів № 4. Минуло понад рік від часу, коли там відкрито “Шевченкову світлицю” за допомогою колективу музею (надання консультацій та матеріалів). І ось нещодавно учениця 9-а класу Віра Кім повідомила, що з листопада 2008 року до середини березня 2010-го в світлиці проведено 62 екскурсії для учнів і дорослих, а відвідувачів було понад 1450. Красноперекопську шкільну світлицю відвідують учні інших шкіл міста і району. Завзяті юні екскурсоводи тішаться, що отримують захоплені відгуки не лише від ровесників, а й від дорослих, серед яких “стало набагато більше шанувальників Шевченкового слова і нашої мови”. Тут демонструють навчальні фільми, займаються збиральницькою (видання творів Т. Шевченка) та науковою (роботи МАН) діяльністю. Із тих новин, питань, прохань, що бринять у листі Віри, стало зрозуміло: згадана світлиця у Красноперекопській школі № 4 набирає масштабів культурноосвітнього центру учнівського (і не лише) шевченко- та музеєзнавства в АР Крим.
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б’ється — ожива,
Як їх почує!..
Так оживають, мов від ковтка джерельної води у спеку, серця кримчан різних поколінь: красно-перекопські діти допомагають їм відчути силу Шевченкових рядків, чар української мови, відкрити талант митця як художника.
І ще один лист — із с. Яськи Біляївського району, що на Одещині. Олена Грушко дякує науковцям Національного музею Тараса Шевченка за надіслані матеріали, ставить питання від імені учнів 9 класу щодо малярської спадщини митця. Знаходимо у листі такі слова: “Життєвий та творчий шлях Т. Шевченка справді може стати взірцем для кожного з нас зараз: він вчить ставити перед собою мету і досягати її, бути наполегливим, не сподіватись на дарунки долі, а самим старанно вчитися”. Тож для них Т. Шевченко — не тільки геніальний митець, чия творчість належить людству, а й зразок особистості, етичний вибір якої є моральною базою для визначення вектора руху у власній долі. Шевченків вибір для них — кодекс честі. Отже, “Не вмирає душа наша”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment