Related posts

One Thought to “№14 (547), 8-14 квітня 2010 року”

  1. Леонід

    НЕМА ЮЩЕНКА…Є УКРАЇНА.
    З Януковичем,з Табачником і всією командою та правовими фокусами навколо права і Конституції.Здається прозріли демократи,патріоти,захисники української мови,Добре ,що розпочали казати правду про помилки В.Ющенка,про иоральність(В.Дончик),про нові випробування(О.Пономарів),про невідому загалу якусь соціолінгвіститку(Л.Ставицька,чи це сьогодні на часі?!),вимагаємо поваги до титульної нації.Знову переконуємо себе і читача,що українська мова не вмре,коли статистика говорить про зниження вживаності української мови навіть серед нового покоління.Знову згадуємо статтю 10 Конституції,забуваючи про статтю 11,де йдеться про головне,чому має бути підпорядковане і мовне питання:про консолідацію і розвиток української нації,здобуття мовної,культурної,релігійної,ЕТНІЧНОЇ самобутності.Головною помилкою В.Ющенка і було,погодьтеся,що він не працював в напрямку консолідації української нації.І,мабуть,демократи і ми з ними ще не настільки прозріли,щоб усвідомити оцю головну помилку і не розпочати працювати на консолідацію через поширення,як не прикро, українсьької мови серед українців,по лікуванню “епідемічно хворої “української нації,згадавши Анатолія Погрібного,не звинувачуючи лише владу,Табачника,а всією свідомою українською громадою,як свого часу младо-чехи,взятися за загальну і індивідуальну терапію,без чого добрі заклики ,зокрема,О.Пономаріва по радіо про вірні наголоси і добрі правила,заклики до шанування української мови не будуть почуті ніколи.То ж подумаймо ,будь ласка,як спільно організувати і провети негайно,поки нас не зробили дурнями остаточно,широку терапію,не соромлячись визнати хворобу української нації і те,що духовна еліта забула те,що хотів зробити ще народний рух за перебудову:із хохлів зробити українців,а сьогодні,за словами А.Погрібного,треба вивести(в цьому переконали вибори) більшість українців із стану “Дурного хохла”,якихось російськомовних.МАбуть,доцільно саме про це писати,радитися із всіма українцями,знову таки,як робив це свого часу А.Погрібний на радіо”Якби ми вчились так.як треба”Так і не навчились на превеликий жаль.

Leave a Comment