ЄВРОПА ОКСАНИ ПАХЛЬОВСЬКОЇ

7 квітня у Київському міському будинку вчителя відбулася зустріч із лауреатом Національної премії імені Тараса Шевченка Оксаною Пахльовською — письменницею, культурологом, професором Римського університету “Ла Сап’єнца”, науковим співробітником Інституту літератури НАН України, авторкою книжки “Ave, Europa!”

Сергій КЛИМКО

Велика книга породжує велику кількість прочитань, водночас дозволяючи інтерпретатору побачити в ній власне. Двозначність виразу “Ave, Europa!” — словосполучення, яке фактично означає “привіт-прощавай, об’єкте бажання української інтелігенції”, — додала розмові присмаку боротьби. Намагаючись окреслити актуальну політичну кон’юнктуру та її роль у євроінтеграційних процесах, учасники дискусії зійшлися у невтішних прогнозах.
Ті, хто долучився до видання цього тому на 600 сторінок, під чаc зустрічі виступили перед численною аудиторією. Серед тих, хто взяв слово, були економіст Богдан Гаврилишин, колишній Посол України у США Юрій Щербак, головний редактор газети “День” Лариса Івшина, директор видавництва “Пульсари” Лариса Копань, літературознавець Дмитро Дроздовський, а також мати авторки, поетеса Ліна Костенко. Модерував зустріч віце-президент Києво-Могилянської академії Володимир Панченко.
Дипломат Юрій Щербак наголошував на важливості геополітичного виміру книжки. “Книжка Оксани Пахльовської дуже сумна, дуже тривожна, але разом з тим — оптимістична, адже вона про те, що нам сьогодні потрібно робити. “Ave, Europa!” розповідає про головне — про ту геополітичну боротьбу, яка ведеться за Україну, боротьбу за ресурси. Ця книжка про вибір України між свободою і холопством, між українським індивідуалізмом і колективізмом орди, між толерантністю і хамством, натовпом та політичним і релігійним плюралізмом”. Наприкінці доповіді він додав: “Проти нав’язуваної нам темряви боротися треба політичними методами, через політичні об’єднання та партії”.
Дмитрові Дроздовському йшлося про насамперед міжкультурний діалог — як та якими моральними категоріями має мислити Європу сучасна Українська держава. “Важливо розуміти, що для України ця Європа мусить існувати як морально-етична категорія. Лише в такому разі Європа перечитана, переосмислена, відчута має увійти в інтелектуальний гуманітарний простір України. Вона має утверджуватися як апріорна модель соціокультурного розвитку. Європа буде в Україні тоді, коли Україна відчує себе Україною. Допоки Україна не віднайде своє мотто, дуже важко говорити про повернення в той природний соціокультурний простір, який існував у період бароко і був прямим свідченням діалогу української та європейської культур. Праця Оксани Пахльовської починається як запитання: чи зможе Україна і кожен з нас налагодити діалог з кимось іншим — бо Європа знає категорію Іншого, на відміну від Росії чи східних деспотій, які існують на противагу Європейському світові. “Ave, Europa!” — це запитання ХХІ століття”.
Журналістка Лариса Івшина акцентувала на “нормальному” взаєморозумінні: “Нам потрібен переклад нашого пострадянського буття на нормальну мову нормальних людей з нормальними цінностями. Мені хотілося б, щоб Європа більше розуміла нас, ми повинні поставити на ноги наше інтелектуальне виробництво”.
Богдан Гаврилишин виступив з поміркованою критикою апокаліптичних настроїв у зв’язку з недавніми політичними подіями в Україні й висловив еволюційну думку: національна еліта все-таки має постати, а ідеал Європи не потрібно перебільшувати.
Проте політичний вердикт авторки “Ave, Europa!”, яка виступила наприкінці зустрічі, був однозначний: “Україна може вижити як держава лише в європейському колі держав. Як держава пострадянського простору вона приречена на культурне й історичне небуття”. Оксана Пахльовська запропонувала й рецепт для української “європейської” ідентичності: “Основним інструментом формування нової (проєвропейської) еліти є солідарність. Польща виграла свою битву за європейське майбутнє завдяки “Солідарності”. Зовсім не так просто цього навчитись, але над цим проектом варто і потрібно працювати”.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment