МАЛЯТКО, ЯКЕ ВИРОСЛО

Надія КИР’ЯН

“Маляткові” — 50. Це поважний вік не лише для людини, а й для видання. Журналові довелося чимало пережити — кризу українського книговидання, втрату традиційних ринків після розпаду СРСР й у зв’язку з цим зменшення накладу тощо. Але, на щастя, він усе витримав, загартувався, а головне — залишився таким самим добрим, розумним, веселим і збагатився на творчу вигадку.
Тримаю в руках п’яте число журналу за 1984 рік, що в мене збереглося, порівнюю з новими, цьогорічними. 1984-го журнал мав лише 12 сторінок, надрукований був на поганенькому папері, та й значно простіший за змістом: віршики, казочки, невигадлива спортивна сторінка. Тодішній наклад, звичайно, вразить будь-кого: 624 000 примірників! Зате нові журнали приємно взяти до рук: на гарному папері, прекрасно ілюстровані, подвоїлася кількість сторінок, та й формат збільшився. І віршики є, й пісеньки, оповідки, казочки, загадки тощо, але крім цього, ще й пізнавальні розповіді про славетних людей, природу, навколишній світ; у кожному числі обов’язково саморобка, сторінка “Дзвіночок”, де загадки, лічилки, скоромовки, ребуси тощо. На кожній сторінці вигадка, яка спонукає дитину до розвитку творчого мислення. Окрім того, “Малятко” часто проводить цікаві конкурси (“Мої бабуся і дідусь”, “Добра справа”, “Моя річечка”, “Ми — маленькі українці”, “Стежками рідного краю” тощо). Друкує дитячі вірші, оповідки, малюнки.
Видається цікавою сторінка “З днем народження”, де вміщені фото постійних читачів, яких вітають. Надішлють батьки фото свого малятка, потрапить воно на сторінку журналу — і залишиться в дитини пам’ять на все життя. А колись, може, й зустрітися доведеться з тим, чиє фото поруч із твоїм надрукували. Життя цікаве приємними несподіванками…
Журнал було засновано 1960 року. Відтоді, як кажуть, збігло багато води, а біля видання потрудилося немало журналістів, письменників, видавців. Першим “командиром” був письменник Борис Харчук. Потім очолювали редакцію Олена Рябокляч, Світлана Єфіменко, Анатолій Григорук. Нині головним редактором стала Зінаїда Лещенко, яка працювала в редакції тривалий час.
Мабуть, важко назвати українського письменника, який хоч раз не друкувався в “Малятку”. Це й незабутні Олесь Гончар, Михайло Стельмах, Наталя Забіла, Платон Воронько, Грицько Бойко, Євген Гуцало, Григір Тютюнник, Андрій М’ястківський, Микола Вінграновський… І сучасні письменники, серед яких Ліна Костенко, Дмитро Павличко, Тамара Коломієць, Михайло Слабошпицький та інші. Час від часу в журналі друкують поетичні добірки членів обласних організацій НСПУ. Тож “Малятко” — безпосередній учасник літературного процесу.
Ілюструють журнал талановиті художники, серед яких Вікторія Ковальчук, Наталія Кохаль, Олена Коркіщенко, Едуард Колесов, Вікторія Дунаєва, Катерина Шалварова та інші.
До Міжнародного Дня захисту дітей в журналі 20 років тому започатковано премію імені Наталі Забіли, яку присуджують за найкращі літературні твори й ілюстрації, видрукувані в “Малятку”. Цією премією вже нагороджено багато українських письменників і художників.
За останні роки журнал виборов чимало престижних нагород. 2006 року здобув перше місце у ІІ Всеукраїнському конкурсі на кращу обкладинку серед дитячих видань, 2007-го став переможцем Всеукраїнського конкурсу на краще періодичне друковане видання для дітей, 2010-го удостоєний Почесної Грамоти Кабінету Міністрів України.
Нині “Малятко” має серед читачів незаперечний авторитет, його наклад посідає одне з перших місць серед більш як 170 дитячих газет і журналів. Бажаємо колективу видавців творчої наснаги, щоб їхнє дитятко щороку набиралося сил і щоб число його прихильників постійно зростало.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment