ХІБА ЗМОЖЕ БИТИСЯ СЕРЦЕ, РОЗДІЛЕНЕ НАВПІЛ?

Пелагія і Василь Ковалевичі, 1937 р., м. Львів

Богдан ЧАЙКО,
м. Полтава

У нашій родині символічно поєдналися Східна і Західна Україна, коли 1965 року дідусь Микола Чайко, син червоного комісара із Сумщини, побрався із бабусею Орисею Ковалевич із Прикарпаття, донькою вояка УПА. Ось що ми чули від них про воєнні події.
Прадід Андрій Ілляшенко (двоюрідний, бо рідний загинув, навіть не побачивши сина) виховував нашого дідуся Миколу як рідного. Він народився 1900 року на хуторі Горкушині Сумської області, за 18 км від славного Батурина. До війни працював у сільському господарстві. Дуже порядна й доброзичлива людина, він таким залишився, коли й у партію вступив. На фронті спершу був рядовим, дослужився до старшого лейтенанта.
Коли йшли бої під Харковом, німці розбомбили банк, і директор банку доручив Андрієві Ілляшенку вивезти величезну суму (купюрами по 100 крб) грошей у фінустанову на Північний Кавказ. Прадід із тим мішком грошей, без будь-якого супроводу, дістався на місце призначення, деколи долаючи пішки десятки кілометрів. За багатомісячний шлях Андрій не взяв жодної купюри на власні потреби. Коли дістався фінустанови на Кавказі, начальник був вражений таким виявом відповідальності й запропонував йому роботу. Але Андрій повернувся на фронт, воював під Сталінградом, мав нагороди, орден Червоної Зірки та ін. Після війни працював головою колгоспу. Помер 1972 року.
Другий прадід Василь Ковалевич народився 1911 року. У 1930-ті навчався у Львові, був активним членом 50-го куреня Львівської пластунської організації. Там одружився із Пелагією Деркач, членкинею Львівського Союзу Українок, яка працювала для дітей-сиріт в осередку при школі Маркіяна Шашкевича. З початком війни вони переїхали на батьківщину Василя до Івано-Франківської області, де він працював на Ріпнянському нафтовому промислі.
Вихований з дитинства у патріотичній українській родині, вишколений у пластунській організації, він, як тисячі земляків, вступив до лав Української Повстанської Армії. Талановитого нафтовика, раціоналізатора і майстра “на всі руки” провід УПА призначив зв’язковим. Так Василь Ковалевич долучився до визволення України від загарбників і здобуття незалежності. Завдяки керівній посаді він мав змогу пересуватися транспортом по розкиданих у горах об’єктах нафтовидобутку і постачати партизанам харчі, медикаменти, налагоджувати радіозв’язок, виконувати різні роботи, що вимагали інженерних знань. У підпільній діяльності був настільки спритний і винахідливий, що це не раз допомагало йому уникнути викриття.
Після війни продовжував працювати в нафтовій промисловості, мав багато запатентованих винаходів, раціоналізаторських пропозицій, удосконалень, наукових праць у різних галузях. Прожив 96 років, помер 2007-го.

Феодосія Ілляшенко (сестра Андрія Ілляшенка), Микола Чайко старший (прадід Богдана, Юрка і Євгена), 1932 р., м. Конотоп Сумської обл.

Два українці — Василь Ковалевич й Андрій Ілляшенко, дві долі, такі різні, але й такі схожі… Кожен чесно і відповідально, зі знанням справи виконував свої обов’язки, передаючи наступним поколінням основи моралі, підґрунтям яких була любов до родини, роботи і країни.
Тож не дивно, що саме любов до України, порядність і відповідальність поєднують Миколу Чайка й Орисю Ковалевич упродовж 45 років. Ці почуття не можуть просто лишатися в їхніх серцях, вони передаються синам і онукам, у серцях яких немає розділення України.
Ми, Богдан, Юрко і Євген, пишаємося своїм родоводом, своїми прадідами. У наших серцях вони подали один одному руки і подолали ті суперечності, що роз’єднували їх. Дуже хотілося б, щоб ветерани УПА і Радянської армії теж об’єдналися в любові до рідної землі, нарешті помирилися і не залишали вічного тягаря незгоди подальшим поколінням.
Ми однаково почуваємося українцями на всій території нашої великої країни. Та й хіба зможе битися серце, якщо його розділити навпіл?

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment