ДЕНЬ І НІЧ МУЗЕЇВ

Сергій КЛИМКО

Музейники світу відзначили Міжнародний день музеїв, який припадає на 18 травня і святкується з 1978-го. Проте цього року багато закладів вирішили перенести святкування на зручніший час — вихідний 15 травня. До того ж, Міжнародний день музеїв в Україні відзначають традиційною “Ніччю у музеї”.
“Ніч у музеї” — це міжнародна щорічна акція, яку з 2005-го проводять за підтримки Міжнародної ради музеїв під патронатом Ради Європи. Вона дає змогу побачити знайомі речі в незвичному світлі.
Національний художній музей України вже втретє влаштовує “Ніч у музеї”. Цього разу в її межах відбулася презентація проекту Олександра Друганова та Віктора Придувалова “90/120”, створеного спеціально для Національного художнього, де простір виставкових залів було змінено завдяки грандіозній медіа-інсталяції, що поєднала статичні та рухливі візуальні й звукові образи. В основі авторської концепції — ідеї “Дао де Цзин”, недіяння, природність життєвих ритмів та єдність протилежностей Неба і Землі.
Досвід авторів у сфері театрального дизайну й режисури надав проекту видовищності й насиченості. Олександр Друганов — класик українського актуального мистецтва, представник української Нової хвилі другої половини 1980—початку 1990-х. Займається фотографією, живописом, графікою, поліграфічним дизайном, перформансом, відео-артом. Головний художник київського театру “Вільна сцена”, де виступає співавтором відомого режисера Дмитра Богомазова. Віктор Придувалов — один із найвідоміших вітчизняних кліпмейкерів і режисерів. На вернісажі гості музею мали нагоду стати свідками музичного перформансу авторів проекту й послухати музичні імпровізації від запрошеного ді-джея.
“Ніч у музеї” провели і відвідувачі музеїв Михайла Булгакова та Марії Заньковецької, де пройшли театралізовані дійства за участю музичних гуртів і київських акторів.
Дню музеїв присвятив презентацію альбому, виданого до 110-ої річниці заснування музейної колекції, Музей українського народного декоративного мистецтва. В альбомі представлено  види народного декоративного мистецтва різних реґіонів України — килимарство, ткацтво, вишивку, кераміку, вибійку, різьблення та розпис на дереві, художню обробку кістки, шкіри й металу, скло, фарфор, фаянс, декоративний розпис, народний іконопис, писанкарство та інші. Видання презентували директор видавництва “Мистецтво” Ніна Прібєга, доктор мистецтвознавства Дмитро Степовик і директор музею Адріана Вялець. Пані Адріана зазначила, що за нинішніх скрутних умов альбом не змогли отримати навіть автори його наукових статей, проте державним замовленням передбачено розповсюдження накладу серед бібліотек.
Національний музей у Львові імені Андрея Шептицького в День музеїв запропонував глядачам синтез творів образотворчого мистецтва, літератури та музики, огляд яскравих явищ української культури і мистецьких течій першої третини ХХ століття. Синтетична театралізована програма “Модерн” репрезентувала епоху українського модерну, а мистецька акція “Авангард” представила авангардні течії в українському мистецтві на прикладі творів визначних українських художників першої третини ХХ століття О. Архипенка, М. Бутовича, Р. Сельського, Я. Музики. Цю програму було підготовано спільно із Львівським національним університетом ім. І. Франка та Львівською національною музичною академією ім. М. Лисенка.
В Ужгороді святкування відбувалося на базі Закарпатського краєзнавчого музею. Цього року вдалося залучити кошти гранту програми добросусідства Польща—Білорусь—Україна “Створення передумов для розвитку туристичної інфраструктури на базі замкових комплексів”. Проект спрямований на те, аби вивчити можливість залучення інвестицій до замків без завдання їм шкоди.
Разом із “гуманітарними” святкували і технічні музеї, зокрема Державний політехнічний музей, створений 1995 року. Нині в його семи залах розміщено експозиції з історії різних напрямів техніки, що віддзеркалюють стан і розвиток науки і техніки в Україні й світі: в електроніці, приладобудуванні, радіотехніці, телекомунікаціях, інформатиці, машинобудуванні та інших.
В Одесі до міжнародного руху приєдналися п’ять музеїв: Військово-історичний, Художній, Музей Блещунова, Музей Західного і Східного мистецтва й Одеський літературний музей, а в Харкові — Літературний музей, Художній музей, Міський музей К. І. Шульженко, Морський музей і Муніципальна галерея.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment