ОЛЬГА, ЯКА НАМАЛЮВАЛА ЧЕКАННЯ

Сто років тому народилася художниця, з творчістю якої у 70—90 роки минулого століття був знайомий кожен школяр в Україні, Росії, Білорусі насамперед завдяки її картині “Ждуть”. Пам’ятаєте: берег моря, перевернутий човен, а на ньому сидять дві дівчинки і когось із моря виглядають. Саме за сюжетом цієї картини, образотворче вивчення якої було введено у шкільну програму, семикласники писали твори на вільну тему. Нині творчість Ольги Яновської представлена у картинних галереях Берліна, Відня, Осло, Варшави, Венеції, художніх музеях Луганська, Львова. А найповніше — в Острозькому краєзнавчому музеї, якому мисткиня передала частину творчого доробку. Нині в музеї з нагоди сторіччя із дня народження Ольги Яновської відкрито експозицію, присвячену життєвому та творчому шляху української художниці.

Євген ЦИМБАЛЮК,
Рівненська обл.

Талант Ольги був багатогранним: вона могла стати письменницею, її літературні починання високо поціновував Михайло Булгаков, з яким волинянка познайомилася у Києві; часто Яновська навідувалася на творчі вечори у Булгаківський дім. Ольга могла також стати лікарем, перейнявши науку від дядька Феофіла Яновського, професора Київського університету, одного із засновників вітчизняної школи терапевтів. Мріяла стати юристом — недарма вступила на економічний та юридичний факультети вищих жіночих курсів.
А ось художницею, як зізнавалася, себе не уявляла, хоч і деякий час навчалась у Київському художньому училищі. Долю вирішив випадок.
Якось узимку дівчина потрапила у Рум’янцевську картинну галерею. У залі було холодно — галерею не опалювали. Але біля картини “З’явлення Христа народу” стояв молодий художник Дмитро Корін і старанно копіював. З’ясувалося, що робив це, щоб краще зрозуміти тонкощі живопису. Яновська настільки пройнялася побаченим, що їй захотілося самій спізнати таїну творчості.
Із цим бажанням дівчина прийшла у московську студію професора Іллі Машкова. Вибір був умотивованим — Ользі подобалися картини Машкова, побачені у Рум’янцевській галереї. “Машков не тільки бачив предмети, які зображував, — згадувала пізніше художниця, — він відчував їхню вагу, смак, соковитість, шукав і знаходив живописну правду і красу кольору”. Всі ці тонкощі Яновська перейняла для власного стилю і стала однією з найкращих і найталановитіших учениць Машкова.
1929 року в Києві вона стала членом Асоціації художників революції. Тут під час Другої світової війни створила найвідоміші полотна — “Пісня”, “Переправа через Дніпро”, портрети фронтовиків.
Після війни Ольга Яновська тривалий час жила в Москві, де викладала живопис у Московському художньому інституті та на графічному факультеті інституту образотворчих мистецтв. Часто приїжджала до Острога, де написала картини “Замкова гора”, “Після дощу”, “Собор”.
А найвідомішу картину Яновська написала під час творчого відрядження у Прибалтику. “Там на узбережжі розташувалося рибальське поселення, — згадувала Ольга Дмитрівна. — Роблячи етюди, я щодня спостерігала, як ішли в море баркаси, як поверталися рибалки додому. Одне слово, всенька доля цих людей пов’язувалася з морем. Цих двох дівчаток, зображених на полотні, я побачила там само. У їхніх поглядах була жаринка чекання, водночас — якась настороженість і навіть тривога, яка оволодіває душею перед штормом або мінливим морським обрієм. Ці дитячі фігурки так дивовижно зливалися з природою, що мимоволі стали героїнями сюжету картини, яку я назвала одним коротким словом “Ждуть”.
Цей сюжет став пророчим і для самої художниці — вона постійно перебувала в очікуванні змін на краще в долі України. З душевним піднесенням сприйняла звістку про українську незалежність. Мала намір переїхати жити до рідного Острога. Натомість 1997 року після смерті Яновської (померла у Москві) Острог став місцем її вічного спочинку, адже за заповітом художниці її тіло перевезли в Україну. А ще Ольга Дмитрівна заповіла Острогу багато своїх картин, які, безумовно, вважають вагомою часткою історії й культурної спадщини України.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment