Наталія АНТОНЮК
Фото автора
У столичній книгарні “Є” українська поетеса, член НСПУ Світлана Короненко презентувала книжку “Нічний політ”, яка нещодавно вийшла у видавництві “Ярославів Вал”. Читачі “Слова Просвіти” вже знають Світлану Короненко як блискучого журналіста, адже її статті часто з’являються на шпальтах нашого видання. А ще вона радіожурналіст та ідейний організатор Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.
Поетичний дебют Світлани Короненко відбувся 1980 року в газеті “Літературна Україна”. 1985-го вона закінчила факультет журналістики Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, а згодом побачили світ її поетичні збірки “Сузір’я веснянок”, “Під світлом летючих псів”, “Голос дощу” та “Ворожба на віршах”, прозові твори — “Від цього залежить якість життя” та есе про видатних людей.
Презентацію “Нічного польоту” провів лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, письменник Михайло Слабошпицький, який порівнює поетесу з художниками-самородками Никифором Дровником і Катериною Білокур: “Та сама нескутість, нелюбов до канону, небажання говорити класичним ямбом про страшні речі. Вірш Короненко то склубочується, то вільно тече, як дихання”.
Бард-виконавець Наталя Бучель, яка дебютувала як ілюстратор (її малюнки відтворюють атмосферу “Нічного польоту”), проникливо виконала вірші з книжки: “Козак Мамай”, “Ах, як цей голос кличе”, “Аугустіно, Аугустіно… Печаль і айстри”, “Птиця кині стоїть проти місяця”.
Зі словами привітання виступило багато відомих українців. Заслужений артист України, лауреат премії імені Д. Нитченка Борис Лобода виконав твір “Каро небесна, чекаю твойого просвітлення!”, “Ми не знали війни”, поет і літературний критик Петро Осадчук прочитав “Душа відбудеться вночі”, сонячно звучав голос письменника Василя Довжика: “І тільки юний золотий кульбаб, // цивілізації, століття і морози // так героїчно вистоявши, знов // хоробру щічку виставив і гріє”. Трохи гумору до презентації додав Євген Дудар, який сипав жартами й оповідками.
Герой України, “хрещений літературний батько” Світлани Короненко Іван Драч висловив радість за нову збірку поетеси: “Дивуюся, скільки всього вона витримує на тендітних плечах. У Миколи Бажана є твір “Політ крізь бурю”, а в Короненко — “Нічний політ” крізь турбулентність сучасної епохи, яка і виламує в’язи, й обрізає крила. Але Світлана має достатньо честі, розуму, мудрості й таланту, щоб її подолати”.
Привітала поетесу лауреат Національної премії ім. Т. Шевченка, письменниця Любов Голота, яка зазначила, що мова віршів Світлани Короненко зберігає нашу генетичну пам’ять.
“Саме поезії Світлани Короненко, її дебют завершували коло вічного древа поезії, яке означало покоління сімдесятників, до якого належу, і починало, зароджувало нове кільце — вісімдесятників зі своєю сповідальністю і метафористикою — Ю. Буряка, П. Гірника, В. Герасим’юка, І. Римарука.
Є такий чудовий іспанський танок фламенко — двоє, не доторкаючись одне одного, у рухах, поглядах, звуках розповідають і про любов, і про ненависть, і про пристрасть, і про одвічний конфлікт і одвічне єднання між чоловіком та жінкою. Поезія — теж фламенко, бо чим менше намагаєшся вкласти в текст фізичного, — тим більше містики, передбачень, дарів і почуттів, які нам дав Бог. У Світлани Короненко є та міра, яку неможливо повторити. Скажімо, вірш “Жінка танцює”, який став дебютом її прекрасного танцю фламенко”.
Поет і прозаїк Валерій Гужва сказав: “У Короненко така якість поезії, якої раніше не зустрічав у наших прекрасних поетес: це організована поетична мова, проникливість і своєрідність, сповідально-задумливий плин, що кличе до подальшого читання. А ще в неї є власний “бренд” — я звик до дощу, пальців, осені, рук — це її прикметні образи, без яких деякі вірші просто неможливі”.
Патріарх української прози Анатолій Дімаров висловив захоплення, що Короненко — блискучий журналіст і натхненник Конкурсу з української мови імені Петра Яцика. “Зараз такий час, що жінки вирвалися далеко вперед і в праці, й у творчості. “Нічний політ” пані Світлани не можна швиденько перегорнути, потрібно думати над кожним рядком, бо у ньому глибина, дисципліна слова, логіка подій і душевних переживань”.
Поет Петро Перебийніс теж зазначив, що поезію Короненко неможливо читати вибірково, треба простежувати увесь поетичний масив, інакше втратиш канву. “У віршах Короненко відчутно, як космос безлічі галактик поєднався із космосом однієї душі, й здавалося б, жіночої, але не тільки, бо я, чоловік, беру щось нове від цієї жіночої душі, збагачуюся всесвітом талановитої поетеси”.
Прозаїк і сценарист Богдан Жолдак зазначив: “Багато хто переконаний, що Світлана Короненко — псевдонім, але це її справжнє ім’я, яке звучить як поетичний псевдонім”.
Письменник Станіслав Бондаренко за назвою твору Короненко назвав поетесу “Жінкою з очима повільної лані”: “Як нікому з нашого покоління, Світлані вдається поєднувати акмеїстичну точність, прозору предметність, “непонтовитість” рядків.
Поезія Світлани Короненко — то флегматичне спостереження за світом, що обертався, обертається й обертатиметься; то холеричний сплеск емоцій, що виражається пристрасними рядками; то меланхолійне відчуття болю, який глибоко сховався у кожному й інколи прокидається, щоб вихлюпнувшись, знову потонути у морі буденності; то незворушність сангвініка, що йде крізь стіни дощу, “осінню осінь”, печалі й жалі, залишаючи гарячі сліди. Тому книжку Світлани Короненко “Нічний політ” можна вважати красивою й гармонійною мозаїкою душі Поета.
Редакція газети “Слово Просвіти” щиро вітає Світлану Короненко із високою відзнакою її поезії — присудженням премії імені Євгена Плужника. Хай пишеться, здоровиться, любиться!
