РОЗДУМИ БІЛЯ РЕКЛАМНОГО ЩИТА

Микола ЦИВІРКО

Часто в основі помилок і недоречностей, які спостерігаємо на вулицях міст і сіл, на телебаченні тощо, — не злий умисел, а елементарне незнання української мови і низька мовна культура. Тому залишимо за межами цього допису викривальний пафос, а зосередимося на типових граматичних і стилістичних огріхах.

СКАЛЬПЕЛЕМ ПИРОГОВА ПО “ПИРОГОВО”?
Важко встановити, хто і коли зробив звичайне українське село Пирогів під Києвом аналогом летовищ коло Москви — Внуково, Домодєдово, Шереметьєво, чи міст — Іваново, Орєхово-Зуєво. Це питомо російські топоніми, які природно звучать саме в Росії. В Україні вони звучать дико.
Слідом за “Пирогово”, яке часто фігурує у рекламі, пов’язаній із Національним музеєм народної архітектури і побуту України, сумнівна форма перекинулась на Голосіїв (уперто пишуть “Голосієво”), Китаїв (перекручують на “Китаєво”) тощо. Діставалося і ще одній столичній окраїні, та їй пощастило: чужу форму “Святошино” було відкинуто і затверджено українську — Святошин.
Є закарпатська версія походження цього феномену. Дивна для української мови форма поширилася в реґіоні, де свого часу були в моді москвофільські тенденції. Так, Берегове, Мукачеве, Виноградове стали свідомо вимовляти (і писати) Берегово, Мукачево, Виноградово.
Недоречне кінцеве “о” нерідко виникає під впливом цієї тенденції в українських топонімах, що походять від присвійних прикметників середнього роду. Отже, треба писати: Немішаєве, Клавдієве-Тарасове, Кічеєве (Київщина), Гусакове, Легедзине (Черкащина), Глобине (Полтавщина) тощо.

НЕ “ОБОЖНЮЙ” НАМАРНЕ!
Сліпо і бездумно калькуючи російське дієслово “обожать”, українські рекламодавці й не підозрюють, що порушують не тільки мовні закони, а й одну із заповідей Божих: “Не вживай ім’я Моє намарне!” Українське слово “обожнювати” відповідає російському “обожествлять”, але аж ніяк не “обожать”. Тому фраза: “Я обожнюю засіб для миття унітазу” звучить по-блюзнірському! “Обожать” українською перекладається як “дуже любити”, “дуже подобатися”.

НАЙ-НАЙ-НАЙ…
У певному контексті ця зовні химерна конструкція може вживатися самостійно — як значуще слово. І який емоційний заряд несе!
Тому й дивно бачити на рекламних щитах вирази: “У нас кращі ціни!” Відразу напрошуються запитання: “Кращі, ніж у кого?” або “Кращі за які?” Треба писати: “У нас найкращі ціни!”
Тут маємо калькування російських мовних конструкцій. Російське слово “лучший” перекладається українською як “найкращий”. А ось українському “кращий” російським відповідником буде порівняльний ступінь прикметника — “лучше”, який передбачає після себе кому і службове слово “чем”: “У нас цены лучше, чем у вас!” — “У нас ціни кращі, ніж у вас!” або “У нас ціни кращі за ваші!”

І ЯК “ПОЗБАВИТИСЬ ВІД” ЦЬОГО?
А ось ще одна поширена калька: “позбавитись від”. У російській мові справді “избавляются от” зайвої ваги, лупи, іржі. В українській мові цього позбуваються. А дієслово, яким рекламодавці калькують російську конструкцію, — позбавитись — в українській мові існує лише в перехідній формі. Тобто можна когось позбавити, а самому позбавитися — зась. Самому можна лише позбутися.

* * *
Ми наголосили лише на кількох, на наш погляд, найпоширеніших у рекламі й інформаційному просторі мовних недоречностях. Можливо, читачі помітили інші, не менш кричущі огріхи, які засмічують нашу мову. Будемо вдячні, якщо вони повідомлять про це газету. Є сумні підстави вважати, що наша рубрика довго ще буде актуальною, тож стане постійною.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment