Related posts

7 thoughts on ““Слово Просвіти”, ч. 23 (556), 10-16 червня 2010 р.

  1. Заєць тішаться про європейський шлях державотворення в Україні національної держави,бо,бачте,хтось колись помилково записав в преамублі Конституції,що відбулося самовизначення української нації і навіть українського народу(що то означає останнє, мабуть, і П.Мовчан не скаже!?).

  2. “Круглий стіл” ВУТ “Просвіти” у переддень Дня Конституції показовий для стану української справи в Україні,коли кожен каже про своє і не чує співрозмовника,а “круглі столи”-для “галочки”,щоб можна було сказати при нагоді “ВУТ “Просвіта” реагує на питання дня”. Та чи така реакція потрібна сьогодні і що ж то за реакція,коли В.Черняк стверджує як і багато інших,що українська нація не сформована і пора нації “вийти із прострації”,а ,вибачайте на слові,”політики -популісти”(словами О.Пахльовської)П.Мовчан і І.Заєць тішаться про європейський шлях державотворення в Україні національної держави,бо,бачте,хтось колись помилково записав в преамублі Конституції,що відбулося самовизначення української нації і навіть українського народу(що то означає останнє, мабуть, і П.Мовчан не скаже!?).Записано ,мабуть,лише на підставі прийнятої Верховною радою Декларації про незалежність України.

  3. Леонід

    Маю додати до попереднього коментаря і таке.Число 26 тижневика на сторінці 11 шокує нас заголовком “Емський указ і Валуєвський циркуляр діють?” Мабуть,до знака питання варто було б додати і знак наголосу і крику душі та послати це у Верховну раду, народним депутатам-українцям із тієї ж коаліції ,насамперед,про висновки стосовно того, що всі проекти законів В.Колесніченка не відповідають Конституції,а їх приймають. Ще раз,чи не настав час ,дійсно,вийти із прострації і організувати публічний тиск на депутатів -українців всіх рад,на українців- журналістів,які обслуговують антиукраїнську діяльність нинішньої владм,бо їхні дії-це вже прояви українофобії з боку наших побратимів-українців,по відношенню до яких ми маємо зайняти саму жорстку позицію,непримиренну.Інакше не вийдемо із прострації.То ж діємо,шановна редакція,та ще й маючи у Верховній раді П.Мовчана і інших патріотів… своєї справи.

  4. Леонід

    І знову перед очима число тижневика 23,а коментар мій до числа 26 і запитання,куди ж подівся сайт,на який посилається газета slovoprosvity.org.ua і про який при пошуку пишуть”тут колись був сайт…” Так існує сайт тиєневика чи ні і чоиу газета посилається на неіснуючий сайт,не овідомляючи в газеті про долю сайта.Не знаю,чи читає хто-небудь ці коментарі,але маю сказати таке.
    “Круглий стіл” ВУТ “Просвіти” у переддень Дня Конституції показовий для стану української справи в Україні,коли кожен каже про своє і не чує співрозмовника,а “круглі столи”-для “галочки”,щоб можна було сказати при нагоді “ВУТ “Просвіта” реагує на питання дня”. Та чи така реакція потрібна сьогодні і що ж то за реакція,коли В.Черняк стверджує як і багато інших,що українська нація не сформована і пора нації “вийти із прострації”,а ,вибачайте на слові,”політики -популісти”(словами О.Пахльовської)П.Мовчан і І.Заєць тішаться про європейський шлях державотворення в Україні національної держави,бо,бачте,хтось колись помилково записав в преамублі Конституції,що відбулося самовизначення української нації і навіть українського народу(що то означає останнє, мабуть, і П.Мовчан не скаже!?).Записано ,мабуть,лише на підставі прийнятої Верховною радою Декларації про незалежність України. І забули, що від проголошення до самовизначення української нації веде нелегкий шлях при активній роботі влади і української громадськості.А так як такого не було,а йшли одні суперечки,про що знову ж нагадав В.Черняк,то сьогодні маємо несформовану українську націю,безпорадніх “політиків-популістів”,яким прийшов час відійти від політики і влади.Бо про яке ж самовизначення української нації і побудову національної держави можна говорити(щоб не сказати… вводити в оману!) на всю Україну, якщо б прислухатися до того,що сказали за “круглим столом” В.Черняк,А.Зінченко,І.Ющук,П.Осадчук та слухати думку людей, яких з “круглий стіл” не посадиш?! То ж ,коли ми станемо поважати правду і дивитися їй в очі,якою б гіркою вона не була?Чи не пора вже говорити за “круглими столами” і писати в газеті,що робити для сформування української нації, бодай, для виконання статті 11 Конституції про забезпечення консолідації української нації,її розвиток, як якомога скоріше вийти нам ,українцям і нації,із прострації.Бо ось і В.Наливайченко тішить себе і нас оновленням України через написання ще одного варіанту Конституції,що нейздісненне бодай тому,що українська нація несформована і не готова сприйняти будь-який варіант,а без консолідованої української нації народ на референдумі нічого путнього проукраїнського не порадить.Чи ми глухі і не здатні робити висновки?Нагадайте,пане Петре,хоч Ви В.Наливайченку про даремність його зусиль і порадьте працювати над консолідацією українців і нації,бо це на сьогодні є дійсно першим і головним пріоритетом,а не те.що пропонує він,підняяття життєвого рівня.Хай ще раз прочитає те.що сказав І.Ющук про духовний бік життя.Нехай разом з ВУТ.”Просвіта” перечитає все те,що радив свого часу А.Погрібний по оздоровленню нації,без чого її не консолідуєш і не сформуєш,не виведеш із прострації,та й допоможе спільно з усією українською громадою розпочати загальнонаціональний рух під гаслом “українці,спілкуймося українською,шануймо рідну мову,гуртуймося,бо ми склаждаємо природню більшість суспільства,яка несе відповідальність за владу і державу,прийшла пора вийти нам із прострації” Приклад є:в Одесі “Одеса спілкуєтья українською”.Та надрукує з таким чи кращим текстом (написати ж ми ще здатні?!) плакати,листівки,та понесемо газети,листівки,плакати до українців,насамперед,в школи,ВУЗи,державні установи,у Верховгу і місцеві ради,де знайдемо депутатів-українців,нагадаємо їм про їхню національність і необхідність гуртуватися незалежно від фракційної,коаліційної,опозиційної чи партійної належності,нагадаємо про те ж саме і журналістам-українцям- і почнемо спільно виходити із прострації,лікувати українську наці.,щоб все таки самовизначення української нації через побудову національної української України відбулося.А не тільки балакати за “Круглими столами” чи рекомендувати як В.Прядка підняти рівень зарплати викладачам української мови(без цього,бачте,українці-вчителі,викладачі української мови не хочуть спілкуватися українською не тільки на уроках,лекціях,нести рідну мову в сіспільство?!!!)і тут же казати , що треба ” підняти роль і значення ідеї служіння своєму народу… з духовного оновлення суспільства. НЕ ЧЕКАЙМО,ЩО НАМ ЗА ЦЕ ЗАПЛАТЯТЬ” Додамо, бо,можливо,буде пізно вже й говорити про вихід із прострації української нації.Згадаймо Т.Шевченка :”Схаменіться,,розкуйтеся,братайтеся.”Чи ж чуємо один одного,чи “редакція залишає за собою право” не відповідати і не звертати уваги..Що ж,маємо те, що маємо,і будемо мати,поки не станемо слухати один одного,а не тільки “політиків -популістів”,час яких за словами О.Пахльовської,,архієпископа Євстратія(Зорі),речниика Київського патріархату, за ставленням людей до влади давно пройшов.ТО ж,будьмо!

  5. Леонід

    З невідомих причин на сайті тижневика “застряло” число 23, хоч вже отримали і прочитали число 25,до якого мій коментар.
    “Українізувати Україну” .. чи етнічних українців?!
    До першого висновку прийшов Юрій Іллєнко в статті “Він.Вона.Воно.Бермудський трикутник України” , надрукованій в газеті, число 25 якої редакція слушно присвятила “геніальному кіномитцеві, прозаїку і публіцисту,нашому авторові Юрію Іллєнку-українцеві,що жив і творив для українців”Добра данина пам,яті Ю .Іллєнка,якого не має права забувати Україна і ми,українці,щоб від щирого серця сказати :”Царство йому небесне!” А перед нами стаття Ю.Іллєнка його щирі нам поради,коментарі І.Фаріон і статті інших авторів, із яких стає очевидним, що ми ,українці, не зрозуміли і не хочемо чути Ю.Іллєнка,критично оцінити дещо сказане ним. Тим паче, коли оте дещо пов.язане з принциповими речами стосовно українського націоналізму і питання, що робити:готуватися до війни із, хай навіть із інтелектуальною зброєю ,згадавши,як пропонує Ю.Іллєнко, шевченкове “вставайте”, чи,згадавши слова А.Погрібного і багатьох інших про “епідемічно хвору” українську націю,виснажену(В.Шкляр),націю,яка працює на самознищення(В.Лизанчук),націю,яка де-юре відсутня в Україні(Г Лозко) відкинути радикалізм стосовно зброї,а проявити отой радикалізм в оздоровлення української нації,насамперед,через активну роботу української громади по поверненню до рідної мови так званих російськомовних побратимів-українців,започаткувавши,як пропонував А.Погрібний,загальнонаціональний рух під гаслом “українці ,спілкуймося українською!”.ПРИКЛАД ПОДАЄ оДЕСА,ДЕ АНТОН СОКОЛЬЧУК І ЙОГО ТОВАРШІ СТВОРИЛИ ГРОМАДСЬКУ ОРГАНІЗАЦІЮ “оДЕСА СПІЛКУЄТЬСЯ УКРАЇНСЬКОЮ”.Бо рятувати ,мабуть,сьогодні треба не українську мову силами націоналістів-радикалів,коли українську мову не сприймають як рідну,як не прикро,етнічні українці,а рятувати треба самих етнічних українців через поширення української мови серед українців етнічних,через,як не прикро, українізацію українців.А вже коли українська мова стане рідною для більшості,якщо не для всіх ,етнічних українців,коли через мову вдасться консолідувати українську націю,створити в суспільстві стійку українську більшість із отих зросійщених,денаціоналізованих 78% населення,тоді мову врятують українці назавжди від зазіхань будь-кого.І не треба буде воювати,бо ворог сидить в нас самих, українцях.То,мабуть,воювати треба за кожного українця,воювати за консолідацію української нації,розуміючи ідеологію українсь кого націоналізму,в який вірить Ю.Іллєнко і який дійсно врятує Україну,як вимогу консолідації української нації.Цього чомусь не хочуть зрозуміти націоналісти-радикали,хоч вимоги ці задекларовані в статті 11 Контитуції України,про яку і не згадує Ю.Іллєнко і його соратники,а кличуть до зброї хвору націю,коли зброя інтелектуальна відсутня навіть в більшості політичної і інтелект уальної еліти української,про що нагадали вибори.А не згадавши статтю 11 Конституції і не сприймаючи ідеологію українського націоналізму як вимоги консолідації української нації,Ю.Іллєнко не нагадав і про головну помилку В.Ющенка:відсутність роботи по оздоровленню і консолідації української нації як підготовка грунту під очікувані Ю.Іллєнко сходи “генів свободи” у українців.Бо ніколи ті зерна не проростуть,коли сіяти їх на асфальті,за вітром емоцій і помилкових уявлень про український націоналізм як радикальні вимоги до “окупантів”і “Кремля”,коли вороги,повторимо,сидять в нас самих,українцях.Стає зрозумілим ,чому, критикуючи справедливо В.Ющенка, Ю.Іллєнко повторює всі звинувачення того на адресу Ю.Тиошенко,хоч сповідування українського націоналізму як ідеології консолідації української нації мало би примусити нціоналстів шукати єдність,компроміс з тими силами і з тими політиками, які сьогодні здатні перемогти асистентів “Єдиної Росії” в Україні,партію регіонів,комуністів.Вибори показали,що це-Ю.Тимошенко(45% голосів,які в найближчий час ніхто не повторить!!),з якою не варто було воювати,дискредитувати,якщо думати про українську справу і українську Україну..Про таке варто пам,ятати радикалам і сьогодні,напередодні виборів до місцевих рад,бо і сьогодні політична сила Ю.Тиошенко і вона сама залишаються єдиними,які здатні безумовно провети своїх представників і представникі всіх демократичних сил в законодавчі і місцеві органи влади. І не тому,що вони “розумніші за нас”,за українців(серед них – більшість українці),а тому,що оздоровлення української нації не відбулося і вона не спроможна дати інших лідерів,щирих прихильників українського націоналізму,національної ідеї і української України.Ми Ж маємо скористатися допомогою тих,з ким оздоровлення і консолідаціЯ української нації можлива і без таких втрат, як з нинішньою владою.
    Добре, що,здається. необхідність відходу від радикалізму і радикальних дій,необхідність компромісів заради досягення головного, консолідації української нації,зрозумів О.Тягнибок і увійшов до складу Народного комітету захисту України,який станЕ українським,народним ,якщо ми,українці, відкинемо радикалізм,будемо керуватися розумом і виваженістю,допомагаючи одне одному вийти із стану ,як казав А.Погрібний, “Дурного хохла”.

  6. Леонід

    До сказаного в попередньому коментарі,згадавши слова О.Тягнибока.Говорячи про наше ставлення до депутатів,які всупереч програмам,з якими йшли на вибори,сьогодні голосують за протиправні пропозиції команди В.Януковича,він порадив:створити навколо таких депутатів за допомогою ЗМІ таку суспільну думку,щоб депутатам було соромно появлятися серед людей,щоб люди їм руки не подавали.А ,вже коли народні дпутати-українці,а їх у Верховній раді-більшість,незалежно від фракцій і партійної належності голосують,а то і пропонують,як В.Колесніченко,зокрема,антиукраїнські проекти законів,то в цьому випадку нашому обуренню не може бути меж.Таким нардепам не те,що руки подавати,а добрим словом згадувати не маємо права,якщо консолідацію українців,української нації,створення в суспільтві більшості за національною ознакою,української в Україні, бачимо як передумову побудови української України.А -ми… боїмося образити тих,хто плює в наші душі,вибачайте на слові.
    Може тому,що,як радить О.Тягнибок,давно треба провести люстрацію,щоб зрозуміти нарешті,хто є ху в Україні при владі,серед патріотів,демократів теж.Бо ось читаємо в книжечці І.Драча за1983 рік “Духовний меч” таке про його друга Д.Павличка на стор.121:”.. еміграція націоналістична переважно походить із західного краю нашої землі.Пізніше ти скажеш:”Моїм першим віршам найвищу оцінку дав той піп,що кивав у церкві пальцем в сторону моєї матері,-мовляв, кого це ви народили і виховали?Таке визнання моєї творчості втішило мене.Я не збирався відступати та й нині не збираюся цього робити,хоч до мене не раз долітає роздратоване і погрозливе слово з амвонів темного заокеанського буржуазно-націоналістичного капища”.
    А нині-80 літній Д.Павличко координатор Народного комітету захисту України.То ,можливо,він і сьогодні “не збирається відступати”.Скажете,то ж було в далекому 1979 році.Та згадаймо,що в ці ж роки за оті “капища” дехто,як Л.Лукьяненко,перебував в таборах Сибіру.
    Є над чим замислитися НКЗУ і нам,українцям,шукаючи відповідь,чому у нас постійно серед патріотів і демократів “не сталося,як гадалося”Сьогодні,тим паче,бо не маємо права на помилки.

  7. Леонід

    Гляньмо правді в очі!
    Чиатючи газету,вкотре виникає бажання зкликати до такого українців за національністю,насамперед,депутатів всіфх рівнів,журналістів, інтелігенцію.Бо саме до цього кличе нас Любомир Пиріг ,стверджуючи “має значення власна позиція2 в пиатнні поширення української мови серед українців,спеціалістів в різних галузях.І не боятися зробити зауваження тому українцю,який нехтує рідною мовою говорить з Вами російською навіть тоді,коли Ви звертаєтеся до нього українською.Л.Пиріг дає відповідь на думку С.Мельничука про пошук шляхів до душі кожного українця,нагадує те,про що казав А.Погрібний давно разом із дописувачами:насамперед активна робота по поширенню української серед українців і лікування хворої нації у такий єдинио можливий спосіб з консолідацією в суспільстві української більшості.Ми ж склали купу постанов,про які згадує Л.Пиріг які не виконані і сьогодні,бо серед них нема головного,українізації ,як не прикро ,українців А тому,словами Л.Пиріга,”що маємо,то маємо” і б,ємо себе в груди ,намагаючись захистити українську як державну від прошуків недругів українства,роблячи на цьому основний наголос,згадуючи статтю 10 КУ і забуваючи статтю 11 КУ ,яка нагадує,що захищати українську як державну треба насамперед ,як не прикро від українців,виводячи зусиллями всієї громади іх із стану “дурного хохла”,зросійщеного і денаціоналізованого.Пам,ятаючи слова В.Лизанчука із попереднього числа” маємо справу із страшним,не баченим досі в історії людської цивілізації фактом: нація,яка,звільнившись від рабства…..,чи найбільше енергіїї й коштів витрачає на те,щобостаточно виродитися,самоліквідуватися,дощенту знищити рідну мову,національну культуру,духовність”І нічого не робимо на виконання бодай , вимог статті 11 КУ,і це-про нас,українців,які не хочуть чути тих,хто кличе до оздоровлення,а вже потім-все іінше..
    Це добре ,що ми пильнуємо за В.Януковичем і його командою,створюємо чорну книгу діянь,пишемо про 11 кроків до поліцейської держави,10 днів ганьби.Добре,що ми намагаємося виховувати В.Януковича і його команду,провести оздоровлення її.А що ж зробили ми,українці,за цей час?Скільки кроків зробили ми на шляху до того,про що пише Л.Пиріг,кликав А.ПОгрібний,до оздоровлення і консолідації українців,насмперед,в Криму ,на сході і півдні?Адже без такої роботи результат,зрозуміло,буде ще гіршим уже на виборах ждо місцевих рад.Чи є результати комісії про роботу “Просвіти”в нових реаліях,чи чекають,коли В.Янукович повернеться обличчям до української справи?Чи працюємо над створенням інтелектуального опору,до створення Сорлідарності,під гаслами якої тільки і можна сподіватися на перемогу на виборах восени,про що нагадувала О.Пахльбовська? Чи шукаємо високовольтну духовну лінію опору,до якої за порадою Л.Костенко мали б уже підключитися за 100 днів?! І про все це писала газета!!!ЧИ працюємо ми всі,українці,на Народний комітет захисту УКраїни,щоб він став дійсно народним і українським,бо робота НКЗУ по консолідації українців ,погодимося,в нинішніх реаліях,має бути пріоритетною,якщо хочемо змцнити ситуацію на краще.Адже,як не прикро,Україну треба,насмперед,захищати не від Януковича і його команди,а від зросійщених,зденаціоналізованих українців,проводячи оздоровлення нарешті нації .Поки що НКЗУ,як пише газета,не бачить цього напрямку роботи і стає скоріше партійним комітетом,особливо,на місцях,зокрема,в Миколаївській області,де відсутня громадська рада ,а очолюють МНКЗУдавно знайомі партійні функціонери,які “заховали”комітет від громади і не повідомляють про його роботу чи роботу НКЗУ в Києві.Щож тут народного?!Чи сказав,зокрема,НКЗУ,бодай ,слово до народгних депутатів про внесення змін в закон і виключення із переліку російсбку як регіональну,почувши думку В.Зубанова,про що писала газета,,що російська внесена туди помилково?ЧИ нагадала про це НКЗУ ггазета,а ще краще_чяи нагаддала газета про це безпосередньо самим депутатам?ЧИ нагадали НКЗУ ігазета депутатам про відновлення національністі,почувши слова Г.Лозко,що де-юре українська нація не існує?А мали б нагадати депутатам українцям із усіх фракцій ,щоб зупинити правове зусилля,бо,якщо ми не переконаємо депутатів,журналістів і не бажаємо це робити,то ми і надалі будемо “Що маємо то маємо” чути кожного разу.То ж почнемо робити,бодай ,перші кроки на шляху оздоровлення і консолідації українців,української нації,передумови всього того,що ми хочемо зробити по захисту української справи1Виховуймо себе і пильнуймо за нашими діями,діями НКЗУ,на який ми покладаємо надії,а не тільки з акрокам В.Януковича і його команди?!

Leave a Comment