Петро АНТОНЕНКО
Газета “Известия в Украине” 15 червня надрукувала на першій сторінці інтерв’ю Посла Російської Федерації в Україні Михайла Зурабова під доволі брутальним, інакше не скажеш щодо міжнародних відносин, заголовком (наводимо в оригіналі): “Мы не просто братские народы — мы единый народ”. Такий випад стосовно держави, де ти перебуваєш як представник іншої держави, неприпустимий взагалі, не те що в обережній щодо термінів дипломатії. Як може заявляти офіційна особа такі речі? Який це ми такий “єдиний народ”? Росіяни? Українці? Чи може, “украяни” або “росаїнці”?
Схоже, нинішня російська влада, вважаючи себе правонаступницею не лише царської, а й комуністичної радянської імперії, пішла ще далі в цій імперській ідеології. Навіть за радянських часів комуністична пропаганда ялозила тезу про Київську Русь — “колиску трьох братніх народів — російського, українського і білоруського”. Отже, визнавалося, що ми, українці, окремий народ, навіть попри брєжнівську тезу про “єдиний радянський народ”. А після розпаду СРСР новітні імперські ідеологи з Росії зайшли вже далі нікуди.
Втім, такі випади молодшого “старшого брата”, схоже, вже не дивують. Дивує інше: реакція в Україні. З владою все зрозуміло. В нормальній державі, яка поважає себе, свій суверенітет, такого Посла вже б викликали в Міністерство закордонних справ і вручили ноту протесту. Від нашої-не нашої влади, звісно, на це чекати не доводиться. А от опозиція… Чому мовчать партії, які називають себе демократичними?
Чому вульгарне інтерв’ю Посла Росії стурбувало лише правих наших політиків? Невже подібна заява байдужа для найширшого політичного спектра, для правоцентристів, центристів? Лідери цих політичних сил, а це нинішня опозиція, у всіх на слуху, чимало з них балотувалися недавно на посаду президента. Їх що, влаштовують таки випади Росії?
