ЕМСЬКИЙ УКАЗ І ВАЛУЄВСЬКИЙ ЦИРКУЛЯР ДІЮТЬ?

Надія КИР’ЯН

24 червня відбулося чергове засідання Українського історичного клубу — незалежного дискусійного майданчика для експертів, політиків, політологів, представників громадськості. Цього разу обговорювали тему: “Емський указ, законопроекти Партії реґіонів: історичні паралелі”.
Голова правління Всеукраїнської творчої спілки “Літературний форум” Роман Кухарук проаналізував суть Емського указу (1876 р.) і Валуєвського циркуляра (1863 р.), спрямованих на витіснення української мови, провівши паралелі із сумнозвісними ініціативами Партії реґіонів, їхньою нав’язливою ідеєю надати російській мові статус другої державної — офіційної чи реґіональної. “Те, що відбувається, не є унікальним, — зауважив Роман Кухарук. — Усе нове — це добре забуте старе. Спочатку “для захисту російської мови” реґіонали вхопилися за Європейську хартію реґіональних мов, не помітивши, що в ній є положення про те, щоб не завдати шкоди державній мові, а також, що захисту підлягають мови, які зникають, чого аж ніяк не скажеш про російську”. З ініціативи надати російській статус реґіональної молодь жартувала: “Велика мова Пушкіна, Лермонтова стає “реґіональним донєцкім язиком”.
Тепер ситуація змінилася. Нову тенденцію озвучує народний депутат Володимир Зубанов: надати російській мові статус державної або офіційної.
У боротьбі з українською мовою, українством способи й методи від часу валуєвщини мало змінилися. Зокрема, “неблагонадійних” викладачів із Харківської, Київської, інших українських губерній переводили до Санкт-Петербурга, Казані, Рязані, тобто в Росію. Була вказівка вислати з України Драгоманова, Чубинського “как неисправимых” тощо.
Експерт Українського клубу Андрій Ткаченко зробив правову оцінку близько двадцяти проектів законів про мову Вадима Колесніченка, вказав на їхню невідповідність Конституції України.
Водночас діяльність депутатів, які розробили проекти законів на захист української мови, зокрема Юрія Гнаткевича, також не виявилась ефективною. Минула влада не спромоглася розставити чіткі акценти в мовній політиці, прийняти сучасний Закон про мови, бо ще й нині діє Закон про мови в Українській РСР, ухвалений 28.10.1989 р.
В обговоренні взяли участь директор Корпорації “Український клуб” Олексій Усачов, письменник Костянтин Мадей, експерти Клубу Андрій Волошин та Андрій Кузьминський, кандидат географічних наук, автор книжок про мову Валентин Кожевніков, журналіст газети “Молодь України” Дмитро Плєшаков.
Учасники дискусії дійшли висновку, що, на жаль, інерція Емського й Валуєвського указів діє донині, міністр освіти і науки Дмитро Табачник антиукраїнською спрямованістю мало відрізняється від Валуєва. На їхню думку, треба видати значним накладом Емський і Валуєвський укази, поширити їх, щоб нагадати суспільству, до чого подібна політика може призвести.
Однак позитив у тому, що адміністративний тиск викликає протидію. Опитування засвідчило, що за 100 днів правління нового уряду найпопулярнішим предметом серед студентів стала саме українська мова. Попит на українське зростає. Андрій Волошин розповів, як нещодавно в Чернівцях був на презентації книжки Лесі Воронюк, де у величезній залі майже не було вільних місць, хоч презентація була платною. Отже, головне — просвітницька діяльність, підвищення рівня освіченості й культури.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment