СУМНА МУЗА ФРАНЦІШЕКА БОГУШЕВИЧА

Надія ОНИЩЕНКО,
м. Ніжин

Вечір пам’яті присвятили випускнику Ніжинської вищої школи Францішеку Богушевичу студенти, викладачі та працівники бібліотеки Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя.

Меморіальна дошка на старому корпусі Ніжинського держуніверситету імені Миколи Гоголя сповіщає про те, що саме тут у 1865—1868 роках навчався класик білоруської літератури.
Двадцятип’ятирічний молодий чоловік приїхав у провінційне українське містечко на позичені гроші, аби отримати юридичну освіту якнайдалі від Санкт-Петербурга, де мав репутацію студента-бунтаря.
Під впливом поезій Тараса Шевченка він почав складати власні вірші українською мовою. Диплом 12 класу надав йому чин губернського секретаря, і він почав працювати в судових установах Чернігова та Конотопа.
Злиденне життя простих українців і білорусів, зневаження їхніх громадянських прав засмучують музу поета і письменника. Його твори російською, польською, білоруською мовами присвячені саме їм. “Дудкою смутку” назвав збірку поезій Францішек Богушевич, заснувавши нею нову білоруську мову.
Про це розповідали директор Центру гуманітарної співпраці з українською діаспорою, кандидат філологічних наук Валентина Сидоренко, бібліотекар Валентина Строй, завідувач відділу обслуговування Галина Осипова. Саме вона, білоруска за походженням, зініціювала цей вечір. У її перекладі українською мовою на вечорі прозвучало гумористичне оповідання “Лісник”, яке блискуче прочитав старшокурсник Юрій Павлов.
Студенти читали також поезії білоруською та українською мовами в перекладі Максима Рильського.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment