ВАЛУЄВСЬКИЙ КОМПЛЕКС МЕНШОВАРТОСТІ

Володимир ФЕРЕНЦ,
м. Івано-Франківськ

Валуєвський указ, виданий з переляку за збереження перейнятої й декларованої Петром руськості Московського царства, моторошно доганяє Україну сьогодні. Значна частина політиків у сучасній Україні продовжує творити щось схоже і цинічно-модерне, вправно жонглюючи термінами з так званих міжнародних угод у гуманітарній сфері й прикриваючись правами особи. Люди, які вважають, що російська має домінувати в Україні, чомусь хворобливо агресивні.
Психологи знають: агресивність винуватця полегшує докори сумління за службу історично несправедливій справі. Один кримський нардеп-комуніст, уродженець українськомовного села, поклявся заговорити рідною аж тоді, коли російська стане державною мовою в Україні. Так і залишиться недоросійськомовним малоросом із тягарем валуєвського гріха.
Валуєвський комплекс меншовартості — це моральний тягар не українців, а послідовників і нащадків тих, хто забажав привласнити собі чуже історичне гуманітарне начало, не відаючи, що таке рівнозначно викраденню національної душі. Той, хто чинить так, позбавляючи жертву честі, намагається її фізично знищити і забути, щоб не бачити осуду в очах. Тому Валуєвський указ і численні заборони української мови — саме така реакція викрадача історії життя, паспорта й водночас імені Русі-України. Знищити як окремий народ, щоб не чути слова осуду жертви! Українцям наказали вважати, що ніколи не було ні їх, ні їхньої мови.
Доки хтось вважає українців жертвами, а самі українці в байдужій обороні — це ніколи не припиниться. У вільній Україні українців зусібіч заохочують переходити на російську — для зручності. Комплекс залагодження історичної провини колишньої Московії виправдовують українським самобутнім відновленням шляхом доведення теореми Валуєва. Мусимо визнати: словесні докори українців лиш загострюють почуття історичної провини тих, хто живе поряд із нами, але нас не визнає. Адже ніякої насильницької українізації не було, людям імперії ніхто не дорікав, сподіваючись на вільне відродження національного життя.
Українці по-християнськи пробачили нащадкам колишньої імперії Валуєвський указ і сотні інших. Правда, в річницю цього ганебного документа громадські організації завжди нагадують, але тільки етнічним українцям, про потребу остерігатись і не грати роль жертви-прохача у влади, яка з безсилим докором дивиться в очі закомплексованим і задурманеним пропагандою спадкоємцям Валуєва.
Формальна державність не стоїть на заваді довершення указу Валуєва. Ніхто, крім українця з вірою в Бога і бажанням залишатись таким завжди на своїй землі. Не можна залишатись поблажливим у час витіснення консолідованим і владним “русскім міром” в Україні українськомовного світу розрізнених і розгублених етнічних українців. За цю розгубленість інколи нам хочеться бити себе по щоках перед дзеркалом, бо невіра у власні сили провокує загнати українство в галицьку резервацію. Кожне слово прохання гарантувати державність української мови, несміливі побажання мати українське телебачення, толерантна розмова з тим, хто української не переносить, провокує спадкоємців історичного гріха на агресивне поводження.
Синдром Валуєвського указу підживлює саме легковажна гра у свободу вибору на користь мови російської. Це гра із дияволом, під час якої він росте, і побороти його потім буде неможливо, як неможливо повернути український світ із безконечних надр “русского міра”.
Можете і надалі користуватися свободою вибору російської мови, шановні українці, доки ви ще є! Вам ніколи, і в щоденній метушні вас не дуже цікавить, чи будуть українці завтра і чи житимуть вони за Божими законами і національними традиціями на рідній землі. Усі, кому тимчасово зручніше російською, вважайте, що разом зі зручною російськомовністю ви берете на душу частку валуєвського гріха і доводите його правоту: української мови не було, нема і не буде. Замість вас іншим українцям доведеться доводити, що українці в Україні є.

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment