ЗАОЩАДЖУЄМО… НА МАЙБУТНЬОМУ?

Термін навчання в середній школі скоротили на рік. Відтепер, щоб здобути повну середню освіту, треба закінчити 11 класів. Верховна Рада ухвалила Закон “Про внесення змін до законодавчих актів України з питань загальної середньої та дошкільної освіти (щодо організації навчально-виховного процесу)”. Його підтримали 169 депутатів Партії реґіонів, БЮТ — 22, НУ-НС — 8, Компартія — 27, Блок Литвина — 19, позафракційні — 3. Закон передбачає обов’язкову дошкільну освіту. Влада обґрунтовує зміни педагогічними й фінансовими аргументами.

Перший заступник голови Комітету з питань науки і освіти депутат-реґіонал Максим Луцький, один з авторів Закону, зауважує, що відмова від 12-річної освіти дасть змогу заощаджувати 6 мільярдів гривень щороку.
Рішення про перехід на 12-річний термін навчання ухвалили 1999 року. Тоді міністром освіти був нинішній президент Академії педагогічних наук Василь Кремень. Передбачалося, що у старших класах учні здобуватимуть профільну освіту. Але виявилося, що держава не готова до продовження освітньої реформи: у бюджеті немає коштів. Проте давно відомо, що суспільство, яке заощаджує на освіті, апріорі приречене.
Думок із приводу нововведення стільки, як і людей. Ті, хто підтримує одинадцятирічку, схвалюють нововведення. Супротивники заперечують, бо вважають це кроком назад. Напевно, почасти не мають рації й ті, й інші. Істина прихована набагато глибше. Важлива не кількість, а якість освіти. Проте прислухатися до думок фахівців варто, щоб не приймати рішення зопалу.
“Вважаю, що нині потрібно не змінювати тривалість навчання — це недоцільно, а довести до логічного завершення перехід на дванадцятирічне навчання. Слід створити умови для того, щоб втілити ідеї профільного навчання, закладені законодавчо. Адже те, що педагогічна громадськість підтримала перехід до 11-річної школи, зумовлено не тим, що директори шкіл і методисти стривожені ідеєю 12-річної освіти, а тим, що поки що не було створено умов для реалізації цієї ідеї, — зазначає Олександра Савченко, головний науковий співробітник Академії педагогічних наук України. — Про які умови йдеться? Це і друк нових підручників, вчасний і в повному обсязі, й сучасне навчальне обладнання, і випереджувальна підготовка вчителя для роботи в профільних класах. Ми вважаємо, що потрібно шукати шляхи для завершення такого переходу”.
Коли у лютому цього року Верховна Рада не прийняла законопроекту народного депутата Анатолія Гриценка “Про внесення змін до деяких законів України щодо запровадження десятирічного терміну навчання для здобуття повної загальної середньої освіти”, здавалося, що політичні спекуляції з приводу того, скільки часу школярі повинні відсидіти за партою, припиняться. Проте політики закрутили нову інтригу — повернення до 11-річної середньої освіти і введення обов’язкового дошкільного навчання п’ятирічних дітей протягом року. Мета повернення до 11-річної середньої освіти — довести, що нова влада виконує обіцянки, які вона щедро давала електорату. Про якість освіти не йдеться.
Робити висновки про 12-річну освіту можна буде не раніше 2013-го, коли завершиться її перший цикл. Та проблеми помітні вже сьогодні. Якість навчальних програм для профільного навчання в 10—12 класах недостатня, питання їхнього стикування з програмами перших курсів ВНЗ остаточно не розв’язане. Крім того, ідея профільного навчання вимагає не тільки нових програм і підручників, а й істотної зміни мережі освітніх установ. Це частково пояснює те, чому дванадцятирічка так не подобається багатьом шкільним керівникам, — із розподілом профільних шкіл до них переходить і право видачі атестатів про повну середню освіту, значущість яких для вступу до ВНЗ зросла.
Ще однією новацією стало запровадження обов’язкової дошкільної освіти. За словами Максима Луцького, це не потребує значних затрат: “За рахунок держави у старших групах дитсадків проводитимуться додаткові заняття. Не обов’язково ходити до дитсадка — можна буде привести дитину на кілька годин на дошкільну освіту”.
“Просто скорочують на рік навчання, — каже голова підкомітету з базової освіти депутат-нашоукраїнець Леся Оробець, — не скорочуючи програм, — це просто експеримент над дітьми у найгірших формах”. Вона вважає, що Україна абсолютно не готова до запровадження обов’язкової дошкільної освіти: “У нас лише близько половини дітей забезпечені місцями в дошкільних закладах. У сільських дітей майже немає можливості відвідувати дитсадочки”. На думку Лесі Оробець, запровадження за таких умов дошкільної освіти може призвести до появи ще одного різновиду хабара: батькам доведеться платити, аби отримати довідку, що їхні діти здобули дошкільну освіту.
Голова парламентського Комітету з питань науки і освіти Володимир Полохало застеріг, що у разі повернення до 11-річної системи середньої освіти вітчизняних атестатів не визнаватимуть в інших країнах. Він наголосив, що “нині в нашій державі, на жаль, лише декларують, що освіта — основа майбутнього інформаційного суспільства, суспільства знань, а на практиці примітивний економічний детермінізм виконавчої влади означає, що освіту, науку, інноваційну галузь фактично відсувають на периферію внутрішньої політики держави. В особливо важкому становищі середня освіта. Якщо все залишиться без змін, то не так уже й важливо, як ми прийматимемо абітурієнтів до ВНЗ — через тести, співбесіди, іспити чи без них. Це стане вторинним питанням, яке чомусь сьогодні стало предметом політичних спекуляцій, що лише відволікає увагу від реального стану середньої освіти замість змістового, а не декоративного її реформування”.
Тож виграємо чи програємо в якості освіти, скорочуючи термін навчання? Не секрет, що діти й так перевантажені, а ті, що займаються у позашкільних гуртках і секціях, часто перевтомлені, втрачають інтерес не лише до навчання, а й до гри. Здоров’я юного покоління настільки погіршилося, що торік змушені були переглянути нормативи з фізичного виховання — діти помирали просто на уроках фізкультури. Якщо шкільні програми не скорочуватимуть, доведеться скасувати вихідний у суботу, це призведе до ще більшого перевантаження, швидкої втомлюваності учнів, а в підсумку — до погіршення навчання.
Скорочуючи термін навчання, наші законодавці орієнтувалися не на Європу, а вже традиційно — на Росію й Білорусь. Саме в цих країнах тривалість здобуття середньої освіти — 11 років. У Європі середню освіту здобувають інакше: у Фінляндії, лідера за якістю середньої освіти в Європі, тривалість навчання — 14 років, у Великій Британії, Франції, Італії, Польщі, Румунії — 13, в Австрії, Іспанії, Швеції, Болгарії, Латвії, Литві — 12.
Отже, В. Янукович виконує обіцянки, які давав перед виборами. Але чому за них своїм майбутнім мають розплачуватися наші діти?

За матеріалами сайту osvita.ua
підготувала
Олена ШУЛЬГА

Поділись і насолодись:
  • Blogosvit
  • del.icio.us
  • Надішли другу посилання на статтю електронною поштою!
  • Facebook
  • Google
  • LinkedIn
  • MyNews
  • Роздрукуй на пам’ять!
  • Technorati
  • TwitThis

Related posts

Leave a Comment